ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2009 р.
№ 2/1323
( Додатково див. постанову Житомирського апеляційного господарського суду (rs3369782) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. -головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю повноважних представників: позивача -
відповідача -
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року у справі за позовом Приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" до Приватного підприємця ОСОБА_1. про стягнення 218743, 33 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2007 року позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до відповідача про стягнення 9562,60 грн. боргу за надану електроенергію за період з 01.05.2005 року по 01.02.2007 року, 853,19 грн. пені за прострочення сплати за надану електроенергію за період з 01.07.2006 року по 15.02.2007 року, 120454,60 грн. штрафу за прострочення сплати за надану електроенергію;
- 4093,07 грн. заборгованості за водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2005 року по 01.02.2007 року;
- 362,81 грн. пені нарахованої за прострочення сплати за водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2006 року по 15.02.2007р.;
- 51223,16 грн. штрафу за прострочення сплати за період з 01.07.2006р. по 15.02.2007 року;
- 32193,90 грн. за теплопостачання за період з 01.04.2004 року по 01.02.2007 року.
Остаточно уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з відповідача 8690,41 грн. боргу за електроенергію за період з 01.05.2005 року по 30.09.2007 року, 834,38 грн. пені за прострочення сплати з 01.07.2006 року по 15.02.2007 року;
-118375,72 грн. боргу за водопостачання та водовідведення в період з 01.01.2005 року по 01.04.2007 року, 370,08 грн. пені за період з 01.07.2006 року по 15.02.2007 року;
-52502,06 грн. штрафу за прострочення сплати за водопостачання та водовідведення за період з 01.07.2006 року по 15.02.2007 року;
- 32193,90 грн. боргу за теплопостачання за період з 01.04.2004 року по 01.02.2007 року.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 20 березня 2008 року (суддя Тимошенко О.М.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8690,41 грн. боргу за електроенергію станом на 30.09.2007 року, 834,38 грн. пені за прострочення оплати електроенергії; заборгованість за водопостачання та водовідведення станом на 01.04.2007 року в розмірі 3829,75 грн.; пені за прострочення оплати водопостачання та водовідведення в розмірі 370,08 грн.; заборгованість за теплопостачання станом на 01.02.2007 року в розмірі 32193,90 грн., судові витрати. Відмовлено в частині позову щодо стягнення штрафу.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року рішення суду скасовано в частині стягнення з відповідача 8690,41 грн. боргу за електроенергію станом на 30.09.2007 року, 834,38 грн. пені за прострочення оплати електроенергії; заборгованості за водопостачання та водовідведення станом на 01.04.2007 року в розмірі 3829,75 грн.; пені за прострочення оплати водопостачання та водовідведення в розмірі 370,08 грн.; заборгованості за теплопостачання станом на 01.02.2007 року в розмірі 32193,90 грн. Прийняте в цій частині нове рішення про відмову в позові. В решті частині рішення суду залишене без змін.
Не погоджуючись з постановою суду, приватне підприємство "Малинська меблева фабрика" просить її скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, на виконання договору оренди від 1 січня 2003 року, укладеного між ПП "Малинська меблева фабрика", яка є правонаступником Малинського колективного меблевого підприємства "Клен" та СПД ОСОБА_1. був укладений договір оренди №11 приміщення в м.Малині по вул.Грушевського, 43, загальною площею 587 кв.м, умовами якого передбачений порядок розрахунків з орендної плати за орендоване приміщення.
Відповідно до п.2.1 договору, приміщення в оренду передається згідно акту здачі-приймання (додаток №2).
Згідно п.3.1 укладеного договору строк його дії встановлений до 31 грудня 2012 року.
Пунктом 5.2 вказаного договору орендодавець зобов'язався протягом строку оренди забезпечувати орендаря за окрему плату електро та водопостачанням.
Зазначені послуги надаються орендарю на умовах, передбачених окремими договорами, укладеними між сторонами.
Відповідно до п.1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно ч.1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Пунктом 4.1 укладеного договору передбачений щомісячний розмір орендної плати в сумі 4 грн. за 1 кв.м починаючи з 1 липня 2003 року.
Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, врахувавши той факт, що рішенням господарського суду Житомирської області від 12 лютого 2007 року у справі №1/25"д" було встановлено, що зміни до договору оренди сторонами погоджені не були, правильно визнав безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за електроенергію, водопостачання та водовідведення до 27 червня 2006 року.
Як правильно встановлено судом, 27 червня 2006 року між сторонами у справі був укладений договір на електрозабезпечення орендованого приміщення, згідно умов якого орендар здійснює попередню оплату за надану в майбутньому електроенергію щомісячно до 5 числа розрахункового місяця в розмірі 400 грн. Вказана сума коригується в залежності від збільшення вартості електроенергії, яка постачається енергопостачальною організацією.
Кінцевий розрахунок орендарем проводить до 25 числа поточного розрахункового місяця.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем відповідачу за період з 1 липня 2006 року по 30 вересня 2007 року було нараховано за використану електроенергію та виставлено рахунки на загальну суму 3944,36 грн.
За вказаний період відповідачем було сплачено позивачеві 4341,37 грн., що на 397,01 грн. більше загальної суми, на яку були виставлені рахунки за цей період.
Враховуючи той факт, що у відповідача відсутній борг за електропостачання, апеляційний господарський суд обгрунтовано скасував рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача боргу за електропостачання в сумі 8690,41 грн. та пені в сумі 843,38 грн., відмовивши позивачеві в позові в цій частині.
Також, правильно судом апеляційної інстанції були визнані безпідставними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу за водопостачання та водовідведення в сумі 3829,75 грн., пені в сумі 370,08 грн. та 32193,90 грн. боргу за теплопостачання за недоведеністю цих вимог.
На підставі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тому, враховуючи викладене, апеляційний господарський суд правильно скасував рішення місцевого суду в частині стягнення з відповідача боргу за водопостачання та водовідведення в сумі 3829,75 грн., пені в сумі 370,08 грн., 32193,90 грн. боргу за теплопостачання та прийняв в цій частині нове рішення про відмову в позові, залишивши без змін рішення місцевого господарського суду в решті частині.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону і обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
Керуючись ст. ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Малинська меблева фабрика" -без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко