Рішенням господарського суду Одеської області від 28.10.2008 у справі №26/118-08-3437 (суддя Никифорчук М.І.) позов Відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАР ЛОДЖИСТІК" на користь Відкритого акціонерного товариства "Українське Дунайське пароплавство" 229121,88 грн. заборгованості, 61026,24 грн. пені, 6489,81 грн. інфляційних, 1671,96 грн. 3% річних, 3068,10 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; розірвано договір №178 ГЛиКП оренди контейнерів від 05.04.2007, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Українське Дунайське пароплавство" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНСТАР ЛОДЖИСТІК"; вилучено у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНСТАР ЛОДЖИСТІК" та передано Відкритому акціонерному товариству "Українське Дунайське пароплавство" контейнери відповідно до переліку; в решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ЗАТ "Іллічівськзовніштранс" та АТЗТ "Одесагрострой" звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, скориставшись правом, наданим ст. 107 ГПК України, відповідно до положень якої, касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків, в яких просять скасувати оскаржуване рішення та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та відповідача не надходили, що відповідно до ч. 2 ст. 111-2 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних рішень.

Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представник третьої особи у призначене судове засідання не з'явився.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм місцевим господарським судом належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційні скарги АТЗТ "Одесагрострой" та ЗАТ "Іллічівськзовніштранс" задоволенню не підлягають з наступних підстав.

ВАТ "Українське Дунайське пароплавство" звернулось до господарського суду з позовом до ТОВ "ІНСТАР ЛОДЖИСТІК" про розірвання договору оренди контейнерів №178 ГЛиКП від 05.04.2007, стягнення заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних та відсотків річних.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, спірний договір укладено між ВАТ "Українське Дунайське пароплавство", за договором орендодавець, та ТОВ "ІНСТАР ЛОДЖИСТІК", за договором орендар; предметом договору є передача орендодавцем орендарю майна, що є власністю орендодавця або знаходиться у його законному володінні, на визначених договором умовах.

Дослідивши матеріали справи, умови спірного договору №178 ГЛиКП від 05.04.2007, місцевим господарським судом встановлено факт порушення (неналежного виконання) відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань, що відповідно до ст. ст. 525, 526, п. 1 ст. 782 ЦК України є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами в порядку ст. 107 ГПК України, відповідно до пункту 3 якої касаційну скаргу вправі подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення, що стосується їх прав та обов'язків, скаржники зазначають, що перебувають з відповідачем у договірних відносинах (до касаційних скарг додаються договір №2-36 про надання послуг з перевалки та зберігання порожніх контейнерів на базі АТЗТ "Одесагрострой" від 01.02.2008 та договір №07-155 про надання послуг з перевалки та зберіганню порожніх контейнерів на терміналі "Депо-контейнер ИВТ" від 17.04.2007), що, на їх думку, повинно було бути враховано та досліджено під час розгляду та прийняття рішення у даній справі. Тоді як, не залучивши їх до участі у справі, місцевий господарський суд припустився порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів.

З даними твердженнями скаржників немає підстав погодитись, оскільки договори, на які йдуть посилання у касаційних скаргах, є окремими цивільно-правовими угодами, з конкретно визначеним їх суб'єктним складом, предметом, особливістю правового регулювання, відтак, сторони даних договірних зобов'язань - АТЗТ "Одесагрострой" за договором №2-36 від 01.02.2008 та ЗАТ "Іллічівськзовніштранс" за договором №07-155 від 17.04.2007, вважаючи, що відповідач у даній справі порушив взяті перед ними договірні зобов'язання (наявність заборгованості за надані послуги) не позбавлені можливості звернутись з окремим позовом до суду, скориставшись правом, наданим ст. 1 ГПК України, ст. 16 ЦК України.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що господарський суд першої інстанції ухвалив рішення, що стосується прав і обов'язків осіб, яких не було залучено до участі у справі - АТЗТ "Одесагрострой" та ЗАТ "Іллічівськзовніштранс".

Таким чином, місцевим господарським судом не було порушено норм процесуального права, що відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11110 є безумовною підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційні скарги Закритого акціонерного товариства "Іллічівськзовніштранс" та Акціонерного товариства закритого типу "Одесагрострой" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 28.10.2008 у справі №26/118-08-3437 –без змін.