розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.10.2008 року у справі № 2-14/7217.1-2008 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ялтакурорттеплоенерго" про стягнення заборгованості та зустрічним позовом Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Ялтакурорттеплоенерго" до Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення заборгованості,

У серпні 2007 року позивач ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача КП "Ялтакурорттеплоенерго" про стягнення заборгованості в сумі 61 298,15 грн., пені в сумі 5 047,78 грн., інфляційних сум 14 163,75 грн. і 3 % річних у сумі 4 001,51 грн. у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язання за договором від 01.04.2005 року № 06/05-852ТЕ-19 з оплати за поставлений природний газ протягом квітня-вересня 2005 року.

У свою чергу відповідач за первісним позовом звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до позивача за первісним позовом про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у сумі 61 298,15 грн. з підстав ст. 1212 ЦК України та інфляційних сум 16 111,11 грн., відсотків річних у сумі 4 444,12 грн. і пені в сумі 17 732,03 грн. у зв'язку з переплатою цих коштів за договором від 31.12.2004 року № 06/04-2768-ТЕ-19, які на його вимогу не було повернуто постачальником.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.09.2008 року первісний позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні суми 14 163,75 грн., 3 % річних у сумі 4 001,51 грн., і в частині первісних вимог про стягнення пені в сумі 5 047,78 грн. відмовлено, а в решті первісного позову провадження в справі припинено, та зустрічний позов задоволено частково і стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні суми 12 872,71 грн., річні в сумі 3 441,09 грн., та в частині зустрічних вимог про стягнення переплаченої суми 61 298,15 грн. провадження в справі припинено, а в решті зустрічного позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.10.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач за первісним позовом вважає, що судами порушено і неправильно застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняті ними рішення в частині відмови в первісному позові про стягнення пені та в частині задоволення зустрічного позову скасувати, і первісні вимоги про стягнення пені задовольнити, а в зустрічних вимогах про стягнення інфляційних сум і 3 % річних відмовити.

Відзив на касаційну скаргу від відповідача за первісним позовом до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті у ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено договір № 06/05-852ТЕ-19 від 01.04.2005 року за умовами якого ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (постачальник) зобов'язався постачати природний газ для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій в період з 1 квітня - по 30 вересня 2005 року, а КП "Ялтакурорттеплоенерго" (покупець) зобов'язався оплатити отриманий газ.

П. 6.1 зазначеного договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем грошовими коштами плановими платежами щодекадно до 10, 20 та 30 числа місяця поставки; остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу проводиться на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

За актами приймання-передачі природного газу постачальник поставив за зазначеним договором газ в обсязі 732,450 тис. м 3 на суму 113 845,88 грн., а покупець частково сплатив за поставлений природний газ в сумі 52 547,73 грн., і його заборгованість становила 61 298,15 грн.

За платіжними дорученнями протягом березня –квітня 2005 року відповідач за первісним позовом сплатив на користь позивача за первісним позовом 61 298,15 грн. за природний газ за договором № А- 06/04-2768 ТЕ-19 від 31.12.2004 року, але поставка природного газу за цим договором на зазначену суму не здійснювалася.

Листом від 07.10.2005 року № 1685 КП "Ялтакурорттеплоенерго" вимагав від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" повернути сплачені кошти за договором № А- 06/04-2768 ТЕ-19 від 31.12.2004 року в сумі 61 298,15 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач за первісним позовом зобов'язаний сплатити інфляційні суми за період з травня 2005 року по липень 2007 року та 3 % річних за період з 11.05.2005 року по 28.08.2007 року, у зв’язку з простроченням виконання зобов'язання за договором від 01.04.2005 року № 06/05-852ТЕ-19 з оплати за поставлений природний газ, і підлягають стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом інфляційні суми за період з листопада 2005 року по серпень 2007 року та 3 % річних з 18.10.2005 року по 31.08.2007 року у зв’язку з простроченням повернення набутих ним без достатньої правової підстави грошових коштів, і це підтверджується матеріалам справи.

Разом з тим, судами обох інстанцій встановлено недоведеність обома сторонами заявлених ними вимог про стягнення пені.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким погодився і апеляційний господарський суд, про наявність правових підстав для часткового задоволення первісного позову про стягнення інфляційних сум та 3 % річних у зв’язку з простроченням виконання відповідачем взятого на себе зобов’язання за договором з оплати отриманого природного газу, припинивши провадження в справі в частині первісного позову про стягнення заборгованості у зв’язку з її сплатою, та часткового задоволення зустрічного позову про стягнення інфляційних сум і 3 % річних у зв’язку з простроченням повернення грошових коштів, які утримувалися постачальником без достатньої правової підстави, припинивши провадження в справі в частині зустрічного позову про стягнення безпідставно набутих коштів у зв’язку з відсутністю предмету спору, й обґрунтовано відмовив в решті первісного і зустрічного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржені судові рішення попередніх інстанцій обґрунтовані матеріалами справи та відповідають вимогам закону, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.10.2008 року - без змін.