Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Вовка І.В.,

Малетича М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2008 року у справі № 28/238-08 за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про стягнення суми, –

У квітні 2008 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" про стягнення основного боргу в сумі 20566 грн., інфляційних в розмірі 8411,49 грн., 3 % річних в сумі 1848,31 грн., посилаючись на невиконання відповідачем умов договору на постачання природного газу для промислових та госпрозрахункових підприємств № 53/854 від 30 грудня 1998 року в частині розрахунків за поставлений природний газ.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24 липня 2008 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2008 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 1998 року сторонами у справі укладено договір на постачання природного газу для промислових та госпрозрахункових підприємств № 53/854. Відповідно до умов вказаного договору передача природного газу відповідачу передбачена у 1999 році. Дія даного договору в частині поставки газу діє до 31 грудня 1999 року, в частині проведення розрахунків –до їх повного здійснення.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 договору оплата за газ повинна здійснюватись до 10 числа місяця, наступного за звітним. Звірка розрахунків за звітний місяць здійснюється до 15 числа місяця, наступного за звітним та оформлюється актом звірки.

Відмовляючи в позові, місцевий господарський суд виходив з того, що в позовній заяві позивач не визначив, за який безпосередньо місяць існує борг у відповідача, не підтвердив належними доказами спірний період, не надав акти приймання-передачі газу, які є підставою для розрахунків, відповідно до п.п. 3.2, 3.4, 3.5 договору № 53/854, та акти звірки, а тому наявність боргу відповідача перед позивачем не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Вказаний висновок суду є законним, обґрунтованим, відповідає нормам чинного законодавства, а тому підстав для скасування рішення місцевого господарського суду в даній частині не вбачається.

Крім того, господарським судом першої інстанції зазначено, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності, що також є підставою для відмови в позові.

З рішенням місцевого господарського суду погодилась і апеляційна інстанція, залишивши його без змін.

Проте, з висновком попередніх судових інстанцій про відмову в позові за пропуском строку позовної давності погодитись не можна, оскільки попередніми судовими інстанціями не враховано, що строком позовної давності обмежується лише порушене право.

Встановивши безпідставність позовних вимог та, відмовляючи в позові з цих мотивів, суд не мав правових підстав для відмови у позові і за пропуском строку позовної давності.

З огляду на викладене, посилання місцевого та апеляційного господарських судів на пропущення позивачем строку позовної давності підлягає виключенню з мотивувальних частин судових рішень у справі, в зв'язку з неправильним застосуванням судами норм матеріального права.

В решті постановлені судові рішення у справі слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Виключити з рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24 липня 2008 року та постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 жовтня 2008 року у справі № 28/238-08 посилання на пропуск позивачем строку позовної давності.

В решті вказані судові рішення залишити без змін.