ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 лютого 2009 р.
№ 6/88-75
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs2512936) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко
Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Підприємця ОСОБА_1
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 14.10.2008
у справі
господарського суду Волинської області
за позовом
Підприємця ОСОБА_1
до
Ратнівської селищної ради
про
визнання права власності
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
ОСОБА_1.-підприємець,ОСОБА_2.- дов. від 07.02.2009
від відповідача:
не з?явилися
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 08.05.2008 господарського суду Волинської області позовні вимоги задоволено.
Визнано за підприємцем ОСОБА_1право власності, на приміщення тамбура пл.2,4 кв.м, в частці 1/1 магазину промислових товарів "Ювелірні вироби", що знаходиться за АДРЕСА_1та ідеальну частку площі приміщень магазину "Ювелірні вироби", за АДРЕСА_1у розмірі 6/100, загальною площею 32,1 кв.м у праві спільної часткової власності на приміщення готелю "Прип?ять" по АДРЕСА_1, від загальної площі, без добудови у розмірі 530,7 кв.м.
Припинено право територіальної громади селища Ратне - Ратнівської селищної ради на 6/100 частки, загальною площею, 32.1 кв.м. у праві спільної часткової власності на приміщення готелю "Прип?ять" по вул. Центральній,15 смт. Ратне від загальної площі без добудови у розмірі, 530,7 кв.м та на тамбур, площею 2,4 кв.м, який знаходиться за АДРЕСА_1
Постановою від 14.10.2008 Львівського апеляційного господарського рішення господарського суду Волинської області від 08.08.2008 скасовано з прийняттям нового рішення. В задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постанова мотивована тим, що відповідно ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Дозволу на приватизацію позивачем орендованого приміщення, зокрема, частини приміщення готелю "Прип?ять", площею 34,5 кв.м та тамбур, площею 2,4 кв. м., розташованих в АДРЕСА_1, Ратнівська селищна рада не надавала, тому позивач в силу вимог ст. 376 Цивільного кодексу України не набув права власності на нерухоме майно.
Не погоджуючись з постановою суду підприємць ОСОБА_1звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, ст. 376 Цивільного кодексу України.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити.
Господарським судом встановлено, що 10.05.2003 підприємець ОСОБА_1та Ратнівське виробниче управління житлово-комунального господарства уклали договір оренди, відповідно до умов якого останній передав, а підприємець ОСОБА_1прийняла в тимчасове платне володіння і користування частину приміщення 1-го поверху готелю "Прип'ять", розташованого за адресою: смт. Ратне, вул. Центральна, 15, з метою використання під магазин. Термін дії договору з 10.05.2003 по 10.05.2008, включно.
За актом приймання-передачі частини приміщення готелю "Прип'ять"від 10.05.2003, - орендоване позивачем приміщення площею, 34,5кв. м. потребувало ремонту.
01.10.2003 Ратнівська селищна рада та підприємець ОСОБА_1уклали договір оренди земельної ділянки, площею 15 кв. м. строком на п'ять років з 01.10.2003 до 01.10.2008 .
Господарським судом також встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Ратнівської селищної ради № 51 від 12.12.2002 "Про дозвіл на відкриття торгової точки в орендованому приміщенні" позивачем виготовлено проектно-кошторисну документацію на реконструкцію частини готелю "Прип'ять" під магазин промислових товарів.
Згідно акту Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 12.11.2003 та акту Державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від 12.11.2003, затверджених рішенням виконкому Ратнівської селищної ради від 26.05.2004, позивачем здійснено реконструкцію частини приміщення готелю "Прип'ять", площею 34,5 кв. м., під магазин промислових товарів та добудовано тамбур для входу, площею 2,4 кв. м.
Листом № 105 від 18.06.2007 Ратнівське виробниче управління житлово-комунального господарства повідомило підприємця ОСОБА_1 про розірвання договору оренди частини приміщення готелю "Прип'ять", площею 34,5 кв. м. від 10.05.2003, у зв'язку із продажем даного готелю.
09.07.2007 ОСОБА_1звернулася до Ратнівської селищної ради з листом №47 про надання дозволу на оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна, зокрема, торговий магазин промислових товарів "Ювелірні вироби", що знаходиться за адресою: смт. Ратне, вул. Центральна, 15.
Рішенням № 146 Ратнівська селищна рада відмовила підприємцю ОСОБА_1. в оформленні права власності на орендоване приміщення у зв'язку з продажем готелю "Прип'ять" на аукціоні.
Пунктом 5.1 договору оренди сторони передбачили, що орендар має
право виключно за письмової згоди орендодавця проводити невідокремлювані поліпшення чи реконструкцію орендованого майна за рахунок власних коштів. Якщо орендодавець дав письмову згоду на проведення невідокремлювальних поліпшень чи реконструкцію орендованого майна орендар при достроковому розірванні договору оренди (крім випадків, передбачених у п.п. 7.5, 7.6 цього договору, або у разі його розірвання з ініціативи орендаря) має право на компенсацію йому орендодавцем понесених витрат на здійснення невідокремлюваних поліпшень. Вартість невідокремлюваних поліпшень, здійснених без згоди орендодавця, компенсації не підлягає.
За висновком № 0043 Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.03.2008 фактична вартість проведеної підприємцем ОСОБА_1реконструкції частини готелю під магазин промислових товарів в АДРЕСА_1 відповідно до фактично займаної площі становить 30688,00 грн., з дати введення в експлуатацію реконструйоване приміщення частини готелю в АДРЕСА_1 використовується за своїм функціональним призначенням, тобто як магазин промислових товарів. Проведені ремонтно-будівельні роботи з реконструкції даного приміщення є невід'ємними поліпшеннями, загальна сума коштів на проведення ремонтних робіт частини приміщень першого поверху готелю та добудову тамбура (поліпшень), які неможливо відокремити від вказаної будівлі без завдання їй шкоди, тобто невід'ємних поліпшень становить 24010,00грн., в т. ч. добудова тамбура - 9892,00 гри., ремонт приміщень готелю -14118,00 грн., частка здійснених позивачем за рахунок власних коштів ремонтно-будівельних робіт (поліпшень) по реконструкції будівлі готелю "Прип'ять" в АДРЕСА_1, які неможливо відокремити від цієї будівлі без завдання їй шкоди, по відношенню до залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості будівлі становить 40 %; ідеальна частка, площі приміщення магазину, яким користується підприємець ОСОБА_1., становить 6 %, ідеальна частка площі готелю "Прип'ять" становить 94 %.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач здійснив невідокремлювані (невід'ємні) поліпшення орендованого майна, розташованого в АДРЕСА_1, за рахунок власних коштів.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що готель "Прип'ять", який знаходиться в АДРЕСА_1, є завершеним будівництвом, цілісним майновим комплексом, призначеним для обслуговування готельного господарства. Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.08.2007, оформленого на підставі рішення виконкому Ратнівської селищної ради № 164 від 27.07.2006, право власності на нерухоме майно - готель "Прип'ять", площею 533,1 кв. м. належить територіальній громаді селища Ратне в особі Ратнівської селищної ради.
Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що дозволу на приватизацію позивачем орендованого приміщення, зокрема, частини приміщення готелю "Прип?ять", площею 34,5 кв.м та тамбур, площею 2,4 кв. м., розташованих в АДРЕСА_1, Ратнівська селищна рада не надавала, договором оренди від 10.05.2003 сторонами не передбачено право орендаря на викуп цього приміщення.
Висновок Ратнівського районного відділу земельних ресурсів від 20.05.2003 про погодження реконструкції частини готелю під магазин промтоварів надавався на умовах короткострокової оренди. Висновок №0043 Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 28.03.2008 вказівки на те, що в результаті реконструкції частини приміщення готелю "Прип'ять" та добудови тамбура було створено нову річ - магазин промислових товарів, не містить.
Оскільки матеріали справи не містять жодних належних доказів у вигляді рішення селищної ради чи її виконавчого комітету про надання згоди на прибудову у вигляді тамбуру, затвердження плану такої прибудови, інших рішень про узаконення такої прибудови, то в силу вимог ст. 376 Цивільного кодексу України, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку, що позивач не набув права власності на це нерухоме майно.
Відсутність належної згоди на проведення добудови та недоказаність створення нової речі у розумінні ч. 1 ст. 331, ч. 4 ст. 778 Цивільного кодексу України або ч. 4 ст. 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" виключає можливість визнання права власності за позивачем на орендоване ним приміщення та прибудову у вигляді тамбура, тому суд апеляційної інстанції обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Львівським апеляційним господарськими судами дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. - 111-5, п.1 ст. - 111-9, ст.- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову від 14.10.2008 Львівського апеляційного господарського суду зі справи № 6/88-75 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П. Коробенко