У травні 2008 р. ОСОБА_1(далі -ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, у якій просив визнати недійсним рішення загальних зборів Акціонерного товариства Науково-технічне підприємство "Укрпроменерго" (далі -Товариство) від 24.12.2006 р., оформлене протоколом зборів засновників Товариства від 24.12.2006 р.

Позовні вимоги ОСОБА_1. обґрунтовував тим, що рішення загальних зборів Товариства від 24.12.2006 р. суперечить нормам Цивільного кодексу України (435-15) , статуту Товариства та інтересам акціонерів Товариства.

Рішенням господарського суду Харківської області від 15.07.2008 р. (суддя Прохоров С.А.) позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено. Рішення прийнято з мотивів, наведених ОСОБА_1у позовній заяві.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 р. (колегія суддів: Шутенко І.А., Бабакова Л.М., Олійник Ф.В.) рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2008 р. скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено. Постанова мотивована тим, що порушення, які були допущені під час скликання та проведення загальних зборів акціонерів Товариства від 24.12.2006 р., не вплинули на правомочність цих зборів, а прийняте на них рішення не порушує прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1.

ОСОБА_1. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 15.07.2008 р. Викладені у касаційній скарзі вимоги ОСОБА_1. обґрунтовує тим, що апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваної постанови було неправильно застосовано ст. 43 Закону України "Про господарські товариства", не було застосовано ст. 41 Закону України "Про господарські товариства", ст. ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Товариство не скористалось правом, наданим ст. - 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1. до Вищого господарського суду України не надіслало, що не перешкоджає касаційному перегляду судового акту, який оскаржується.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що при скликані та проведенні загальних зборів Товариства від 24.12.2006 р. було порушено ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" та п. 4.6 статуту Товариства, а саме -учасники Товариства не були повідомлені про дату, час і місце проведення загальних зборів Товариства у передбаченому вказаними положеннями порядку.

Між тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що не всі порушення законодавства України, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Порушення, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства за умови, що вони істотно вплинули на прийняття загальними зборами відповідних рішень.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій на підставі матеріалів справи, на загальних зборах Товариства від 24.12.2006 р. були присутні усі акціонери Товариства, а саме -ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5. та ОСОБА_1., що підтверджується протоколом зборів засновників Товариства від 24.12.2006 р., підписаним, зокрема ОСОБА_1., та випискою з реєстру іменних цінних паперів № 7/180 від 14.07.2008 р., з якої вбачається, що станом на 24.12.2006 р. вказані особи були акціонерами Товариства та володіли 100% акцій Товариства (кожен по 20%).

У зв'язку з викладеним колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що порушення ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" та п. 4.6 статуту Товариства, допущені при скликанні загальних зборів Товариства від 24.12.2006 р., не вплинули на явку акціонерів на ці збори, і, відповідно, на прийняття загальними зборами оспорюваного рішення.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що рішення загальних зборів товариства може бути оскаржено в судовому порядку акціонером (учасником) господарського товариства шляхом пред'явлення позову про визнання його недійсним, якщо воно не відповідає вимогам законодавства та порушує права чи законні інтереси учасника (акціонера) товариства. Крім того, відповідно до частини першої та другої ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Тобто, підприємства та організації, а також фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності, можуть звертатись до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1., в порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не довів, яким саме чином рішення загальних зборів Товариства від 24.12.2006 р., оформлене протоколом зборів засновників Товариства від 24.12.2006 р., котрим було звільнено з посади генерального директора Товариства ОСОБА_6. та призначено на цю посаду ОСОБА_4., порушило його права та охоронювані законом інтереси.

Посилання ОСОБА_1. у касаційній скарзі на те, що скликання загальних зборів Товариства від 24.12.2006 р. з порушенням ст. 43 Закону України "Про господарські товариства" та п. 4.6 статуту Товариства (без повідомлення учасників Товариства про дату, час і місце проведення загальних зборів Товариства у передбаченому вказаними положеннями порядку) позбавило його можливості реалізувати право внести свої пропозиції до порядку денного не може бути підставою для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 р., оскільки матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1. дійсно мав реальні наміри внести відповідні пропозиції до порядку денного загальних зборів Товариства.

Твердження ОСОБА_1., викладені у касаційній скарзі, про те, що апеляційний господарський суд не застосував ст. ст. 203 та 215 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими, оскільки вказані норми Цивільного кодексу України (435-15) визначають умови дійсності/недійсності правочинів. Між тим, рішення загальних зборів Товариства від 24.12.2006 р. не є правочином у розумінні частини першої ст. 202 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Харківського апеляційного господарського суду від 10.09.2008 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги ОСОБА_1. не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.