Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

Генеральної прокуратури України Громадського С.О.,

Міністерства транспорту та зв'язку України Тітаренко Т.В.,

Рішенням господарського суду Черкаської області від 2 листопада 2007 року задоволено позов державного виробничого підприємства "Хлібзавод "Дорожній" (далі –ДВП "Хлібзавод "Дорожній") до Шевченківського державного комерційно-виробничого підприємства робітничого постачання Одеської залізниці (далі –відповідач) і визнано за позивачем право власності на одноповерхову будівлю виробничого комплексу з прибудовами загальною площею 1 605, 9 кв.м (цех по переробці м'ясопродуктів) та бетонну огорожу, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Сміла, вул. Лобачевського, 5.

В касаційному поданні, заявленому в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, перший заступник прокурора Черкаської області просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

При цьому заявник посилається на порушення судом першої інстанції ст.ст. 136, 141, 145 Господарського кодексу України (далі – ГК України (436-15) ), ст.ст. 29, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ).

Відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: судді Коваленка В.М. –головуючого, суддів Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційного подання, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційного подання виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду першої інстанції від 25 липня 2003 року введено процедуру санації у справі № 08/3453 про банкрутство ДВП "Хлібзавод "Дорожній". Ухвалою від 1 листопада 2006 року керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Вінника С.В.

Встановлено, що ДВП "Хлібзавод "Дорожній" утворено наказом дорожнього об'єднання постачання Одеської залізничної дороги від 22 липня 1992 року № 92.

В процедурі санації керуючим санацією проведено інвентаризацію майна боржника, виготовлено інвентаризаційну справу на об'єкти нерухомості та обліковано спірну одноповерхову будівлю виробничого комплексу позивача з прибудовами (цех по переробці м'ясопродуктів).

ДВП "Хлібзавод "Дорожній" звернулось до суду з позовом про визнання права власності на цех по переробці м'ясопродуктів на тій підставі, що наказом від 22 липня 1992 року № 92 ДВП "Хлібзавод "Дорожній" виділено в самостійне госпрозрахункове підприємство та передано на його баланс вказаний спірний об'єкт.

Ухвалою від 12 липня 2007 року зазначений об'єкт звільнено з-під арешту та дозволено його реалізувати для погашення заборгованості по заробітній платі перед колишніми працівниками підприємства-боржника.

Перший заступник прокурора Черкаської області в обґрунтування касаційного подання зазначає, що право управління майном, щодо якого вирішується даний спір, належить Міністерству транспорту та зв'язку України, яке не було залучено до участі у розгляді справи.

За приписами п. 1 ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційного подання про те, що дійшовши висновку, що позивач є правонаступником виробничого підприємства Хлібзавод дорожнього об'єднання постачання Одеської залізної дороги, яке засноване на державній власності, господарський суд Черкаської області, в порушення приписів ст. 141 ГК України, не залучив до участі у справі на стороні позивача Міністерство транспорту та зв'язку України.

Згідно із ч. 2 ст. 141 ГК України управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Відповідно до ст. 145 ГК України зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Відтак в порушення ст. 43 ГПК України суд першої інстанції обставин пов'язаних з належністю майна та порядком зміни правового режиму вказаного майна не дослідив.

Відповідно до ст. 11110 підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Крім того колегія суддів враховує, що суд вирішуючи спір не уточнив правових підстав позову і приймаючи рішення у справі про визнання права власності на нерухоме майно на норми матеріального права не послався і своїх висновків ними не обгрунтував.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 2 листопада 2007 року винесене без дотримання господарським судом норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду, відповідно до вимог ст. 111-12 ГПК України, слід врахувати наведене, встановити кому на праві власності належить спірний об'єкт та який орган уповноважений ним управляти, визначити коло осіб, які повинні брати участь у справі, перевірити правові підстави заявлених вимог і прийняти законне рішення.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційне подання Першого заступника прокурора Черкаської області

в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України задовольнити.

Рішення господарського суду Черкаської області від 2 листопада 2007 року у справі № 05/4958 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.