Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Гончаров С.А.) від 23.09.2008 року у справі № 41/95 позовні вимоги задоволено; стягнуто з відповідача на користь Державної екологічної інспекції Азовського моря 67558,92 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела №208; стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету державне мито в сумі 675,59 грн., 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя Величко Н.Л., судді –Алєєва І.В., М’ясищев А.М.) від 27.10.2008 року у справі № 41/95 рішення Господарського суду Донецької області від 23.09.2008 року скасовано; у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить змінити постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2008 року в мотивувальній частині, зазначивши, що джерело забруднення знаходиться поза зоною досяжності позивача, визначеної п.7 Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, затвердженої наказом Мінприроди №527 від 06.12.2006 року, у зв’язку з чим у позивача відсутні правові підстави для звернення до суду з позовом про стягнення з ВАТ "МК "Азовсталь" збитків в сумі 67558,92 грн., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.7 Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, затвердженого наказом Міністерства природи №527 від 06.12.2006 року, ст.ст. 4-2, 4, 43 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу позивач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника відповідача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника прокуратури, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Маріупольський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Азовського моря звернувся до суду з позовом ВАТ "МК "Азовсталь" про стягнення 67558,92 грн. шкоди, заподіяної внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела №208.

Судами встановлено, що старшими державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Азовського моря в період з 05.05.2008 року по 23.05.2008 року було проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства відповідача в галузі охорони атмосферного повітря та раціонального використання і охорони водних ресурсів.

Представниками лабораторії захисту повітряного та водного басейна ВАТ "МК "Азовсталь" у присутності уповноважених представників Державної екологічної інспекції Азовського моря, з метою контрольної перевірки стаціонарних джерел викидів було виконано відбір проб викидів стаціонарних джерел, про що складені відповідні акти відбору проб викидів стаціонарних джерел та протоколи вимірювань параметрів газопилового потоку.

В результаті проведеної Державною екологічною інспекцією Азовського моря перевірки встановлено та в акті перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства з охорони атмосферного повітря та раціонального використання і охорони водних ресурсів № 75 від 05-23 травня 2008 року (а.с.23-40) зафіксовано, що у 2007 році було здійснено відомчий лабораторний контроль на 163 джерелах викидів, в ході проведення відомчого аналітичного контролю протягом 2007 року виявлені перевищення встановлених нормативів викидів на шести джерелах викидів, які зафіксовано в первинній обліковій документації (ПОД-1) підприємства, зокрема, актом перевірки встановлено, що 21.02.2007 року лабораторією захисту повітряного та водного басейна ВАТ "МК "Азовсталь" при здійсненні планових лабораторно-інструментальних вимірювань потужності викидів забруднюючих речовин від джерела викиду №208 ВАТ "МК "Азовсталь" був зафіксований наднормативний викид завислих речовин. За результатами вимірювань встановлено: об’ємна витрата при нормальних умовах -12600 нм3/рік, середня концентрація завислих речовин - 0,050 г/нм3. За результатами вимірювань від 20.08.2007 року, які проводила атестована ЛЗПВБ ВАТ "МК "Азовсталь" встановлено: об’ємна витрата при нормальних умовах - 13727 нм3/рік, середня концентрація завислих речовин - 0,381 г/нм3. За результатами вимірювань від 06.11.2007 року, які проводила атестована ЛЗПВБ ВАТ "МК "Азовсталь" встановлено: об’ємна витрата при нормальних умовах - 13529 нм3/рік, середня концентрація завислих речовин - 0,046 г/нм3. Результати вимірювань занесені в первинну облікову документацію журнал за формою ПОД-1 по даному джерелу викидів. Протягом 2007 року з 01.01. по 31.12.2007 року наведене порушення не усунуто.

Як вбачається з Журналу відповідача обліку стаціонарних джерел забруднення та їх характеристики (а.с.15-16), відповідачем виявлено, що з 21.02.2007 року по 31.12.2007 року джерело викиду №208 (холодильник вапна № 4) вапняно-обжигового цеху відповідача працювало в режимі наднормативного викиду завислих речовин (пилу).

Згідно інформації, наданої відповідачем позивачу листом №771/025а від 09.06.2008 року (а.с.17), джерело викиду №208 (холодильник вапна №4) за період з 21.02.2007 року по 31.12.2007 року, працювало в режимі наднормативного викиду завислих речовин 6576 годин.

За результатами перевірки відповідачу видано приписи від 26.05.2008 року до виявлених порушень вимог природоохоронного законодавства до акту від 05-23 травня 2008 року №75, яким відповідачу приписано, зокрема, викиди від стаціонарного джерела №208 привести в відповідність до дозволених обсягів викидів завислих речовин згідно наданого дозволу. В обґрунтування наведено статті 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Згідно наданого позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків (а.с.10-14), які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела викиду №208 "холодильник вапна №4" вапняно-обжигового цеху відповідача, який розраховано згідно "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 18.05.1995 року №38 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.05.1995 року за №157/693 (z0157-95) , загальна сума збитків за наднормативні викиди забруднюючої речовини (завислі речовини) в атмосферне повітря становить 67558,92 грн.

Представник відповідача у судових засіданнях визнав факт перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела №208 та не оспорював суму нарахованих збитків.

Таким чином, встановлення судами факту порушення та розміру збитків, які підлягають стягненню за шкоду, заподіяну внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела №208, відповідають обставинам справи.

Оскільки при прийнятті рішення суд першої інстанції не врахував, що позов про стягнення збитків Маріупольським міжрайонним прокурором заявлено в інтересах та на користь юридичної особи Екологічної інспекції Азовського моря м. Маріуполь та стягнув збитки на користь саме екологічної інспекції, суд апеляційної інстанції скасував його рішення та в позові відмовив, зазначивши таке.

Відповідно до ст. 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (із змінами та доповненнями), для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища у складі республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок:

а) зборів за забруднення навколишнього природного середовища;

б) частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством;

в) цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Статтею 59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" встановлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2007 році та 2008 році є надходження до бюджету розвитку місцевих бюджетів, які включають, зокрема 35 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища та грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до місцевих (сільських, селищних, міських) - 10 відсотків, обласних та республіканського Автономної Республіки Крим - 25 відсотків, Київського та Севастопольського міських - 35 відсотків.

Згідно зі ст. 2 Бюджетного кодексу України до бюджетів місцевого самоврядування відносяться бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Апеляційний суд вірно виходив із того, що суд першої інстанції при винесенні рішення не врахував, що Маріупольський міжрайонний прокурор в позовній заяві просив стягнути шкоду, заподіяну внаслідок перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарного джерела №208 не на користь місцевого бюджету, а на користь Державної екологічної інспекції Азовського моря.

Статті 22, 101 ГПК України не надають право стороні змінювати у апеляційному провадженні предмет або підставу позову, позивачем вимога суду першої інстанції про стягнення суми нанесених збитків на користь місцевого бюджету не заявлялась.

Беручи до уваги все наведене апеляційна інстанція дійшла вірного висновку, що у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову та стягнення збитків на користь екологічної інспекції, у зв’язку з чим прийняла правомірне рішення про відмову у позові.

Щодо доводів касаційної скарги відповідача про відсутність у Державної екологічної інспекції Азовського моря повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на стаціонарному джерелі викиду №208 (холодильнику вапна №4 вапняно-обжигового цеху комбінату), оскільки таке джерело викиду фактично не знаходиться в зоні діяльності позивача.

Згідно ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється Радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

Пунктом 6 Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1524 від 02.11.20065 року (1524-2006-п) , встановлено, що Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, уповноважений орган виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що перебувають в його управлінні.

Згідно Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №527 від 06.12.2006 року (z0039-07) , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2007 року за №39/13306 (z0039-07) , Державна екологічна інспекція Азовського моря (далі - Інспекція) є спеціальним підрозділом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (далі - Мінприроди) та входить до сфери його управління.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5 наведеного Положення, Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних і районних у містах (у разі їх створення) рад з питань здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади щодо контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, використанням, відтворенням і охороною природних ресурсів підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, громадянами України та особами без громадянства, а також іноземними юридичними і фізичними особами, у тому числі, у процесі функціонування діючих підприємств, експлуатації споруд та інших об’єктів, водо-, пило-, газоочисного обладнання, апаратури та інших природоохоронних споруд, уключаючи контроль за наявністю та станом обладнання й апаратури для обліку використання природних ресурсів, систем контролю за викидами (скидами) забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище і додержанням установлених термінів їх атестації.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням вимог додержання правил, інструкцій, установлених Мінприроди, а також додержанням умов і вимог, установлених відповідно спеціально вповноваженим органом виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища в Автономній Республіці Крим, державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, а саме: дозволів на спеціальне водокористування; дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; лімітів використання природних ресурсів; норм техногенно-екологічної безпеки (підпункт 8 пункту 5 Положення).

Згідно підпунктів 1, 2 пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію Азовського моря, діяльність Інспекції поширюється на територію від державного кордону України з Російською Федерацією (Новоазовський район Донецької області), територію завширшки сто метрів від урізу води Азовського моря, його заток та лиманів у межах Донецької, Запорізької, Херсонської областей та території Кримського півострова до мису Казантип (смт Щолкіне) включно, а також Арабатської стрілки; усі об’єкти, розташовані в зоні діяльності Інспекції.

Згідно ст. 191 Цивільного кодексу України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вапняно-обжиговий цех, в якому розміщено і функціонує стаціонарне джерело забруднення атмосферного повітря №208 "Холодильник вапна №4" і в якому в процесі проведення планової перевірки 05-23 травня 2008 року виявлено порушення природоохоронного законодавства через понаднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за даними відомчого аналітичного контролю, є структурним підрозділом (цехом) єдиного майнового комплексу - ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Згідно Протоколу розмежування функцій між Державною екологічною інспекцією Азовського моря та Ремкомприроди Криму, Державними управліннями охорони навколишнього природного середовища в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях і Державними екологічними інспекціями в Херсонській, Запорізькій, Донецькій областях від 15.03.2007 року, діяльність Державної екологічної інспекції Азовського моря в межах Донецької області поширюється на підприємства, установи, організації, об’єкти всіх форм власності, розташованих в адміністративних межах м. Маріуполя на південь від умовної межі, що проходить по лінії: вул. Червоної Азовської флотилії - вул. Лазарева - пр. Будівельників - вул. Бахчіванджи -пр. Нахімова - вул. Апатова - вул. Торгова - пр. Шевченка - вул. Набережна - вул. Серго - пр. Перемоги (включаючи ДП "Маріупольський морський торговий порт", ТОВ "СРЗ", ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" та інші) (п. 4.2. Протоколу).

Таким чином, ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" є об’єктом контролю Державної екологічної інспекцієї Азовського моря, та, оскільки стаціонарне джерело викиду №208 "холодильник вапна №4" вапняно-обжигового цеху ВАТ "МК "Азовсталь" розташоване на території ВАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", є структурним підрозділом (цехом) єдиного майнового комплексу відповідача та є об’єктом, що виник в процесі функціонування відповідача, на такий об’єкт поширюється діяльність Державної екологічної інспекції Азовського моря, а доводи відповідача щодо відсутності у позивача повноважень щодо здійснення державного контролю за додержанням природоохоронного законодавства на зазначеному об’єкті, є помилковими.