Розпорядженням № 02.03-10/44 від 04.02.2009р. у зв'язку із поверненням з відрядження судді Першикова Є.В. змінено склад колегії суддів у справі № 25/85-05-2990 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А., утворено колегію суддів у постійному складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П

У березні 2005 року Акціонерний комерційний банк "ІМЕКСБАНК" звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Підприємства з іноземними інвестиціями "Корунд" про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 494925,68 грн., пені за порушення строків погашення кредиту в сумі 8394,25 грн. з урахуванням часткового повернення кредиту боржником та остаточним уточнення в зв'язку із цим позовних вимог банком.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2005 позовні вимоги задоволені повністю: стягнуто з Підприємства з іноземними інвестиціями "Корунд" на користь Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" 494925,68 грн. заборгованості по кредиту, 8394,25 грн. пені за порушення строків погашення кредиту та судові витрати.

Рішення в апеляційному та касаційному порядку не оскаржене, набрало чинності, судом 19.12.2005 видано Наказ про примусове виконання рішення. Наказ було направлено до державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції, яка відкрила виконавче провадження, частково стягнула борг 2014,05 грн., а залишився невиконаним борг 503123,88 грн.

У червні 2008 року Акціонерний комерційний банк "ІМЕКСБАНК" звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про зміну способу та порядку виконання рішення, в якому через неможливість стягнути заборгованість грошима просив суд звернути стягнення за договором застави нерухомого майна (іпотеки) на майновий комплекс млину.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2008 (суддя Петров В.С.), залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 ( головуючого судді Пироговського В.Т., суддів Картере В.І., Колоколова С.І.), заява Акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" про зміну способу та порядку виконання рішення суду задоволена: визнано за АКБ "ІМЕКСБАНК" право продажу будь-якій особі-покупцеві предмету застави за договором застави нерухомого майна (іпотеки) майнового комплексу Великоплоського млина, а до моменту реалізації будівлі млина та обладнання їх передано в управління ТОВ "Моноліт" на умовах спрямування продукції, плодів і доходів, отриманих в результаті управління цим майном, на задоволення забезпечених іпотекою вимог АКБ"ІМЕКСБАНК", якщо такі продукція, плоди і доходи отримані із сировини ПІІ "Корунд".

Не погоджуючись із Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.09.2008 про зміну способу виконання рішення та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008, підприємство з іноземними інвестиціями "Корунд" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій вважає судові рішення незаконними та необґрунтованими, прийнятими із порушенням норм процесуального права, просить їх скасувати та в задоволенні заяви АКБ"ІМЕКСБАНК" щодо зміни способу та порядку виконання рішення відмовити.

Касаційна скарга вмотивована недоведеністю заявником АКБ "ІМЕКСБАНК" неможливості боржника ПІІ "Корунд" виконати судове рішення у грошовій формі, перерахуванням частково боргу після винесення рішення безпосередньо банку без участі виконавчої служби в загальній сумі 220746,22 грн., а згідно довідки АКБ "ІМЕКСБАНК" Приватне підприємство з іноземними інвестиціями "Корунд" не має перед банком заборгованості взагалі.

Порушенням норм процесуального права заявник касаційної скарги вважає те, що згідно із Законом "Про виконавче провадження" (606-14) відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , а тому надання банку права продажу предмета застави будь-якому покупцеві порушує права боржника, оскільки стягувач не наділений повноваженнями щодо виконання рішення суду в примусовому порядку.

У доповненні до касаційної скарги ПІІ "Корунд" повідомляє Вищий господарський суд України про те, що на виконання Ухвали господарського суду Одеської області від 10.09.2008, яка набрала чинності після прийняття 09.12.2008 постанови Одеського апеляційного господарського суду, державний виконавець 16.12.2008 склав акт про вилучення продукції, виготовленої із сировини ПІІ "Корунд" та переданої ТОВ "Моноліт" на суму 312902,70 грн., у зв'язку з чим заявник касаційної скарги вважає свій борг перед банком погашеним повністю.

У відзиві на касаційну скаргу АКБ "ІМЕКСБАНК" проти касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення законними та обґрунтованими.

В судове засідання касаційного суду директор ПІІ "Корунд" подав клопотання про відкладення розгляду його касаційної скарги, оскільки він не встиг повідомити свого юриста про розгляд справи в суді.

Клопотання колегією суддів відхилено, оскільки у відповідності із ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не розглядає і не досліджує докази по справі, а виключно перевіряє правильність юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у судових рішеннях, явка представників сторін в судове засідання не визнана обов'язковою.

Заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в ухвалі та постанові, а також доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що 25.04.2003. між АКБ "ІМЕКСБАНК" та ПІІ "Корунд" укладено договір кредиту № 1031, згідно умов якого банк видає позичальнику відновлювальну кредитну лінію з лімітом 750000грн. на закупівлю пшениці з кінцевим строком повернення кредиту до 24.04.2004., заборгованість за яким у вигляді основного платежу в сумі 494925,68 грн. та пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 8394,25 грн. стягнута рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2005.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи судове рішення боржником в повному обсязі не виконано. При цьому грошові кошти на рахунках в банківських установах відсутні, що підтверджується довідками Роздільнянської МДПІ в Одеській області від 05.03.2008. № 348129 та Відділу Державної виконавчої служби Великомихайлівського районного управління юстиції в Одеській області від 11.03.2008. № 712/03-41.

Доводи скаржника стосовно того, що банком не надано жодних доказів підтвердження неможливості виконання судового рішення шляхом стягнення грошових коштів, спростовуються змістом вищезазначених довідок.

Посилання позичальника на наявність коштів на рахунках всупереч положенням ст. 33Господарського процесуального кодексу України не доведено шляхом представлення відповідних документів, за наслідками дослідження яких суди могли встановити обґрунтованість таких тверджень. Суди попередніх інстанцій зазначили, що з урахуванням позиції ШІ "Корунд" щодо можливості виконання судового рішення за рахунок наявних коштів заборгованість в добровільному порядку не оплачена.

Приписи ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та законодавства про виконавче провадження не забороняють змінювати спосіб та порядок виконання рішення незалежно від стадії виконавчого провадження або його відсутності.

Судами правомірно не прийнято до уваги й доводи боржника про відсутність у нього заборгованості перед стягувачем з посиланням на довідку АКБ "Імексбанк" від 17.07.2008р. Хо6189, оскільки зміст останньої спростовується матеріалами справи.

Посилання позичальника ПІІ "Корунд" у доповненні до касаційної скарги, в якій він повідомляє Вищий господарський суд України про те, що на виконання Ухвали господарського суду Одеської області від 10.09.2008 державний виконавець склав 16.12.2008 акт про вилучення продукції, виготовленої із сировини ПІІ "Корунд" та переданої ТОВ "Моноліт" на суму 312902,70 грн., у зв'язку з чим заявник касаційної скарги вважає свій борг перед банком погашеним повністю, - не впливає на правильність винесеної Ухвали господарського суду Одеської області від 10.09.2008, оскільки вилучення продукції відбулось значно пізніше після винесення судом оскаржуваних Ухвали суду першої інстанції та Постанови апеляційної інстанції.

Стаття 572 Цивільного кодексу України встановлює, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Судами встановлено, що п.5.3 Договору кредиту передбачає у разі невиконання позичальником своїх зобов'язань за даним договором право банку вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих відсотків, передбачених даним договором штрафних санкцій, відшкодування збитків, завданих банку, а у випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту протягом 10 днів банк має право звернути стягнення на предмет застави.

П.15 нотаріально посвідченого договору застави нерухомого майна (іпотеки) та майнового комплексу Великоплосківського млину від 08.05.2003р., укладеного між АКБ "Імексбанк" та ШІ "Корунд" з метою забезпечення виконання зобов'язання позичальника перед банком за договором кредиту від 25.04.2003р. № 1031, також передбачає право заставодержателя-банку звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання заставодавцем хоча б одного із взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Стаття 33 Закону України "Про іпотеку" також передбачає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У касаційній скарзі ПІІ "Корунд" посилається на порушення судами Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) , який не передбачає можливості звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом надання іпотекодержателю права на продаж предмета іпотеки будь-якій особі, а судові рішення мають виконуватись виключно в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Однак, стаття 34 Закону України "Про іпотеку" надає право після прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки і з метою отримання продукції, плодів та доходів, забезпечення належного господарського використання переданого в іпотеку нерухомого майна згідно з його цільовим призначенням: предмет іпотеки на підставі договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем або рішення суду може бути переданий іпотекодержателю або іншій особі в управління на період до його реалізації у порядку, встановленому цим Законом. Управління майном здійснюється відповідно до законодавства та умов, визначених договором чи рішенням суду.

Продукція, плоди і доходи, отримані в результаті управління предметом іпотеки, спрямовуються на задоволення забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя, якщо інше не встановлено договором або рішенням суду.

Ст. 37 Закону України "Про іпотеку" передбачає можливість іпотекодержателя задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, а ст. 38 цього Закону передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, згідно із якою якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідно застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

За таких умов чинного законодавства суди мали право змінити порядок і спосіб виконання рішення суду та визнати за АКБ "ІМЕКСБАНК" права продажу будь-якій особі-покупцеві предмету застави та передачу до моменту реалізації предмету застави в управління ТОВ "Моноліт" на умовах спрямування продукції, плодів і доходів, отриманих в результаті управління цим майном, на задоволення забезпечених іпотекою вимог АКБ "Імексбанк", якщо такі продукція, плоди і доходи отримані із сировини ШІ "Корунд", оскільки виконання рішення в такий спосіб найбільш повно сприятиме погашенню заборгованості, стягнутої ще в 2005 році, та збереженню заставленого майна до моменту його реалізації.

Ст. 39 Закону України "Про іпотеку" встановлює, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього Закону.

Господарський суд апеляційної інстанції відзначив, що визнання за АКБ "Імексбанк" права реалізації предмету іпотеки не позбавляє боржника на підставі ч.2 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" можливості протягом тридцятиденного строку з дня отримання обов'язкового для направлення повідомлення стягувача про продаж майна письмово повідомити останнього про свій намір купити предмет іпотеки та з дня отримання іпотекотекодержателем цього повідомлення набути переважне право на його придбання.

За таких обставин, судами зроблено правомірний висновок про те, що виконання рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2005р. по даній справі шляхом стягнення грошових коштів є неможливим у зв'язку з відсутністю грошових коштів на рахунках підприємства та змінено спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято судові рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, а доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів.

Заявник касаційної скарги ПІІ "Корунд" у доповненні до касаційної скарги вважає свій борг перед банком погашеним повністю, оскільки державний виконавець 16.12.2008 склав акт про вилучення продукції, виготовленої із сировини ПІІ "Корунд" та переданої ТОВ "Моноліт" на суму 312902,70 грн., а також пояснив, що у ПІІ "Корунд" є грошові кошти на рахунку в банку.

Однак, опис 16.12.2008 майна державним виконавцем після Ухвали господарського суду Одеської області від 10.09.2008, яка набрала чинності після прийняття 09.12.2008 постанови Одеського апеляційного господарського суду, та наявність грошових коштів на рахунку у "Райффайзен банк Аваль" станом на 01.02.2009 не впливає на правильність правової оцінки Ухвали господарського суду Одеської області від 10.09.2008 та Постанови Одеського апеляційного господарського с уду від 09.12.2007.