ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2009 р.
№ 14/35
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю представників сторін: позивача –Мельника В.В.,
відповідача –Падалюка В.М.,
розглянувши касаційні скарги ТзОВ "Фудз Трейд", ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" на рішення господарського суду Рівненської області від 26 травня 2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2008 року у справі за позовом ТзОВ "Фудз Трейд" до ТзОВ "Рівненська продуктова компанія", ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" про стягнення 305454, 06 грн.,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідачів про солідарне стягнення 277400 грн. суми основного боргу, пені за невиконання зобов’язання в сумі 23340, 38 грн., 3% річних від простроченої суми в розмірі 4713,68 грн.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 26 травня 2008 року (суддя Марач В.В.) позов задоволений частково. Стягнуто з ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" на користь позивача 277400 грн. основного боргу, пені в сумі 23340,38 грн., 3 % річних в розмірі 4713,68 грн., судові витрати. В задоволенні позову до ТзОВ "Рівненська продуктова компанія" відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2008 року рішення господарського суду в частині стягнення 80000 грн. боргу, 3946,88 грн. пені, 605,51 грн. 3% річних скасоване. Прийняте в цій частині нове рішення, яким в позові ТзОВ "Фудз Трейд" про стягнення з ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" 80000 грн. боргу, 3946,88 грн. пені, 605,51 грн. 3% річних відмовлено. В іншій частині рішення суду залишене без змін.
У касаційній скарзі ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" просить вказане рішення суду скасувати, як прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права і передати справу на новий розгляд.
У касаційній скарзі ТзОВ "Фудз Трейд" просить скасувати зазначену постанову апеляційного господарського суду і залишити в силі прийняте рішення місцевого господарського суду.
Перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 12 лютого 2007 року між ТзОВ "Фудз Трейд" та ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" був укладений договір купівлі-продажу товару, згідно умов якого продавець зобов'язувався передати товар, вказаний у накладних на його відпуск, у власність покупця, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього грошову суму, вказану у накладних на його відпуск у встановлені договором строки.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання умов укладеного договору 3 серпня 2007 року позивач поставив відповідачеві товар на суму 84800 грн., який відповідачем був прийнятий.
23 серпня 2007 року та 31 серпня 2007 року позивач поставив відповідачеві товар на суму 84800 грн. та 86000 грн. відповідно, який, також, був прийнятий відповдачем.
Крім того, згідно видаткової накладної ФТ 0067054 від 10.12.2007 року ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" було поставлено товар на суму 80000 грн.
У відповідності до п.3.3 укладеного договору, ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" зобов'язаний був здійснити оплату товару протягом 10 календарних днів з дати отримання кожної окремої партії товару.
Як правильно встановлено апеляційним господарським судом, ТзОВ "Київський завод солодових екстрактів"свої зобов'язання за договором від 12 лютого 2007 року виконало частково, сплативши 58200 грн., що підтверджується матеріалами справи. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16.07.1999 року №996-ХІУ (996-14) передбачено, що підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять в собі відомості про господарську операцію.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції правильно встановив відсутність в матеріалах справи доказів підтверджуючих факт здійснення господарської операції, поставки продукції ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" на суму 80000 грн.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позивачем не були надані належні докази в підтвердження того, що ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" було отримано продукцію по накладній № ФТ 0067054 від 10.12.2007 року на суму 80 000 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає, що апеляційна інстанція, відповідно до вимог закону, вірно дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд необгрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення з ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" 80000 грн. боргу, пені в сумі 3946,88 грн., трьох відсотків річних в сумі 605,51 грн. за невиконання товариством "Київський завод солодових екстратів" грошового зобов'язання за отриману ним по накладній №ФТ-0067054 від 10.12.2007 року продукцію та відмовив позивачеві в позові, скасувавши рішення місцевого господарського суду в цій частині.
Поряд з цим, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про залишення без змін рішення місцевого господарського суду в іншій частині позову.
Обгрунтованими є також висновки апеляційної інстанції і в залишенні без змін рішення місцевого господарського суду в частині відмови в позові відносно ТзОВ "Рівненська продуктова компанія", оскільки на час звернення позивача з позовом до господарського суду договір поруки від 12.02.2007 року, укладений між ТзОВ "Фудз Трейд" та ТзОВ "Рівненська продуктова компанія" припинив свою дію.
При прийнятті постанови апеляційний господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам і прийняв законну і обгрунтовану постанову, яку необхідно залишити без змін.
Доводи ТзОВ "Фудз Трейд", викладені в касаційній скарзі, судова колегія вважає необгрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами і не відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.
Не можна, також, погодитись з доводами ТзОВ "Київський завод солодових екстратів", викладених в касаційній скарзі щодо порушення господарським судом Рівненської області територіальної підсудності, оскільки місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.
При цьому, господарські суди попередніх судових інстанцій врахували також ту обставину, що в процесі розгляду справи ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" змінив своє місцезнаходження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30 жовтня 2008 року залишити без змін, а касаційні скарги ТзОВ "Фудз Трейд" та ТзОВ "Київський завод солодових екстратів" –без задоволення.
Головуючий Дерепа В.І. С у д д і: Грек Б.М. Стратієнко Л.В.