Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники :

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Хрипун О.О.) від 28.08.2008 року, залишеною без змін постановою Київського апеля ційного господарського суду (головуючий суддя –Шипко В.В., судді –Борисенко І.В., Євсіков О.О.) від 18.11.2008 року, у справі № 05-6-32/887 у прийнятті позовної заяви відмовлено на підставі п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України, у зв’язку з тим, що вказаний спір не підвідомчий господарським судам.

В касаційній скарзі ТОВ Виробничо-комерційний центр "ЗЕіМ-Сервіс" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року по справі № 05-6-32/887, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника скаржника, який підтримав викладені в ній доводи, перевіривши правильність застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ВКЦ "ЗЕіМ-Сервіс" звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва про скасування та визнання нечинною постанови останнього про зупинення виконавчого провадження від 11.08.2008 року з примусового виконання наказу №31-128-47, виданого 22.08.2006 року Господарським судом міста Києва про стягнення з ДП "НАЕК "Енергоатом" на користь ТОВ "ЗЕіМ-Сервіс" боргу в сумі 133631,92 грн.

Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, місцевий господарський суд, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що заявлений позивачем спір є компетенцією адміністративного суду.

Проте з таким висновком погодитись не можна.

Відповідно до ч.2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно ч.1 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Так, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги (ч.ч.1, 2 ст. 121-2 ГПК України).

У інформаційному листі Верховного Суду України від 08.11.2005 № 3.2.-2005 щодо "застосування господарськими судами України положень Господарського процесуального кодексу України (1798-12) стосовно оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби" зазначено, зокрема, те, що виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід’ємною частиною судового процесу. За змістом статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Виходячи з цього, зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції. Оскарження винесених ухвал за результатами розгляду таких скарг здійснюється в порядку, встановленому ГПК України (1798-12) .

Таким чином, згідно з вищевикладеною позицією, зокрема:

- розгляд господарськими судами скарг у порядку статті 121-2 ГПК України є однією з форм судового контролю щодо виконання рішень, ухвал, постанов, а виконання рішення, ухвали постанови господарського суду є невід’ємною частиною судового процесу;

- зазначені скарги щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів підлягають розгляду господарським судом, який розглянув відповідну справу у першій інстанції, інакше кажучи, тим господарським судом, який видав виконавчий документ (наказ чи ухвалу);

- оскарження ухвал, винесених за результатами розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, здійснюється в порядку, встановленому ГПК України (1798-12) .

Отже, і сам розгляд таких скарг здійснюється господарськими судами за правилами ГПК України (1798-12) , хоча б скарги й було мотивовано посиланням на приписи Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Враховуючи конституційні положення щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, та непідвідомчість заяви, поданої в порядку ст. 121-2 ГПК України, адміністративному суду, (незважаючи на помилкове визначення статусу поданої заяви як позовної), суди, фактично, відмовили особі у прийнятті останньої і порушили її конституційне право на судовий захист.

За таких обставин суди дійшли неправомірного висновку про повернення поданої в порядку ст. 121-2 ГПК України скарги без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України.

Наведене дає підстави для скасування судових актів та передачі заяви до Господарського суду м. Києва для розгляду в порядку ст. 121-2 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-12, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу ТОВ Виробничо-комерційний центр "ЗЕіМ-Сервіс" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року у справі № 05-6-32/887 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2008 року у справі № 05-6-32/887 –скасувати.

Заяву ТОВ Виробничо-комерційний центр "ЗЕіМ-Сервіс" направити до Господарського суду міста Києва для розгляду в порядку ст. 121-2 ГПК України.