У квітні 2008 р. позивач звернувся в суд з позовом про стягнення з відповідача згідно з ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" двократної вартості різниці між фактично спожитою і договірною величиною електроенергії у вересні 2007 р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 01.07.2008 р. (суддя Філінюк І.Г.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.11.2008 р. (головуючий –Журавльов О.О., судді –Тофан В.М., Михайлов М.В.), позов задоволено.

Стягнуто з Миколаївського міжрайонного управління водного господарства на користь ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" 138 967,04 грн. та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, 06.03.2001року між сторонами укладено договір № 45/71 на користування електричною енергією для сільськогосподарських споживачів, згідно умов якого позивач зобов’язався поставляти відповідачу електричну енергію, а відповідач - споживати її у встановлених обсягах та оплачувати.

В додатку №1а від 31.01.2007року до договору № 45/71 сторони узгодили обсяги споживання електричної енергії, відповідно до яких встановлена договірна величина у вересні 2007 року складає 50 000 кВт/год.

Проте, відповідач замість встановленої величини у вересні 2007 року спожив 435 420 кВт/год, чим перевищив договірну величину на 385 420 кВт/год.

Відповідно до п.5 додатку №1 від 31.01.2007року до договору, у разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії споживач несе відповідальність згідно з ч.5 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", тобто сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

В зв'язку з перевищенням відповідачем договірних величин споживання електричної енергії за вересень 2007 року, позивач розрахував обсяг електричної енергії понад договірну величину споживання у двократній вартості в сумі 138 967,04 грн. та надіслав відповідачу рахунок від 12.10.2007 року, який відповідач повинен бути оплатити протягом 5 днів.

Однак, відповідач рахунок не оплатив, оскільки 19.09.2007 року подав позивачеві заяву про коригування договірної величини електричної енергії в сторону збільшення до 1 200 000 кВт/год.

Відповідно до п.4 додатку № 1 до договору 44/972 та п.4.4 Правил користування електричною енергією споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

28.09.2007 р. позивач надіслав відповідачу повідомлення про відмову в коригуванні договірної величини споживання електроенергії у вересні 2007 року у зв’язку з невиконанням умов договору в частині розрахунків за спожиту електричну енергію.

Заборгованість відповідача з оплати спожитої електроенергії станом на 01.09.2007 року підтверджується рахунком та попередженням про припинення подачі електроенергії від 01.09.2007 р. № 38/4571/9 (а.с.100,т.1).

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли до правильного висновку про наявність у позивача можливості відмовити у коригуванні договірної величини споживання електроенергії у вересні 2007 року.

Разом з тим, господарські суди не врахували, що згідно з положеннями ч.5 ст. 26, ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", двократна вартість різниці між фактично спожитою і договірною величиною споживання електроенергії за своєю правовою природою є штрафною санкцією, та не обговорили питання про можливість звільнення відповідача від відповідальності на підставі ч.2 ст. 218 ГК України, якою визначено, що у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності, адже збільшення обсягів споживання електроенергії сталося внаслідок засухи.

Таким чином, в порушення вимог ст. 43 ГПК України судові рішення прийняті без всебічного, повного і об’єктивного з’ясування всіх істотних обставин справи, а тому підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, ретельніше з’ясувати всі обставини допущеного відповідачем порушення господарського зобов’язання, зокрема, причини його вчинення, наявність чи відсутність передбачених законом підстав для звільнення від відповідальності чи зменшення розміру штрафних санкцій, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

касаційну скаргу Миколаївського міжрайонного управління водного господарства задовольнити частково.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 01 липня 2008 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 листопада 2008 р. у справі за № 9/223/08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.