У липні 2008 року дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулася до господарського суду Чернігівської області з позовом до дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" про стягнення з відповідача 1267052,91грн. основного боргу за поставлений протягом січня-квітня 2007 року природний газ, згідно договору на постачання природного газу від 29.12.2006 року №06/06-1309 ТЕ-18, 132500,79грн. пені за період з 20.12.2007 року по 20.06.2008 року, 456775,77грн. інфляційних втрат за період з лютого 2007 року по травень 2008 року та 3% річних в сумі 67687,05грн. за період з 11.02.2007 року по 20.06.2008 року.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2008 року (суддя: Хилько Ю.І.) провадження у справі в частині стягнення 1267052,91грн. припинено; стягнуто з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 9620,50грн. витрат на сплату державного мита, 0,59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.

Провадження у справі щодо стягнення основної суми боргу припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

В частині відмови у задоволенні позову про стягнення пені, втрат від інфляції та процентів річних рішення суду мотивоване визнанням на загальнодержавному рівні відсутності вини у виникненні в постачальника теплової енергії, яку вироблено за рахунок використання природного газу.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 року (колегія суддів у складі Дмитренко А.К. –головуючий, Крутовських В.І., Прокопенко А.Є.) рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2008 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" у стягнення пені, інфляційних збитків та річних; стягнуто з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" 132500,79грн. пені, 456775,77грн. втрат від інфляції, 67687,05грн. річних, 19240,17грн. держмита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті рішення залишено без змін; стягнуто з дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 3284,82грн. витрат по апеляційній скарзі.

Постанова суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, інфляційних втрат та річних мотивована тим, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов’язання щодо оплати отриманого газу за договором на постачання природного газу та настанням відповідальності за порушення договірних зобов'язань.

У касаційній скарзі дочірнє підприємство "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 року та залишити в силі рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.08.2008 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 29.12.2006 року між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (постачальник) та дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (покупець) було укладено договір на постачання природного газу №06/06-1309 ТЕ-18.

Відповідно до розділу 1 цього позивач (постачальник) взяв на себе зобов’язання передати покупцю (відповідачу) у 2007 році природний газ, для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Розподіл місячних обсягів газу здійснюється рівномірно, виходячи із середньодобового місячного обсягу (п. 2.2 договору).

В п.5.1 договору сторони погодили, що ціна за 1000куб.м. газу без врахування вартості транспортування газу територією України для платників податку на додану вартість становить 470,26грн. та цільова надбавка до тарифу на газ (20%) та ПДВ в розмірі 20% і вартість транспортування газу територією України 92грн. та ПДВ за ставкою 20%, разом до сплати за 1000куб.м. природного газу 686грн. з врахуванням ПДВ.

Згідно п.6.1. договору оплата за газ та його транспортування проводиться покупцем грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості місячних запланованих обсягів постачання та транспортування не пізніше 10 числа поточного місяця, а подальші платежі проводяться в плановому порядку по 33 відсотки вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковими угодами №1 від 26.01.2007 року, №2 від 28.02.2007 року та №3 від 29.03.2007 року до договору на постачання природного газу сторони погодили обсяги постачання природного газу на відповідні періоди.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу протягом січня-квітня 2007 року природний газ на загальну суму 5890571,56грн., що підтверджено актами прийому-передачі. Відповідач свої зобов’язання виконав частково, розрахувавшись за поставлений природній газ у сумі 4623518,65грн., внаслідок чого заборгованість на день пред’явлення позову становила 1267052,91грн. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року №440 (440-2008-п) затверджено Порядок перерахування у 2008 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам по погашенню заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, затвердженим органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

04.07.2008 року між Головним управлінням Державного казначейства України у Кіровоградській області (сторона 1), головним фінансовим управлінням Кіровоградської облдержадміністрації (сторона 2), фінансовим управлінням Кіровоградської міської ради (сторона 3), департаментом житлово-комунального господарства Кіровоградської міської ради (сторона 4), дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (сторона 5), дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (сторона 6) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (сторона остання) укладено договір №9/440 про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 25.04.2008 року №440 (440-2008-п) , відповідно до умов якого дочірнє підприємство "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" платіжним дорученням від 28.07.2008 року №8 перерахувало позивачу заборгованість у сумі 1267052,91грн. за договором №06/06-1309 ТЕ-18 про постачання природного газу від 29.12.2006 року.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення основної суми боргу на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю спору.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення пені, збитків від інфляції та річних, місцевий господарський суд послався на те, що після проведення розрахунків за природній газ згідно умов договору №9/440 від 04.07.2008 року, відповідач звільняється від сплати заявленої суми втрат від інфляції, трьох відсотків річних та пені, оскільки позивач взяв на себе зобов’язання при укладенні цього договору не мати жодних претензій до відповідача.

Переглядаючи рішення місцевого суду, апеляційна інстанція не погодилась з висновками місцевого суду про звільнення відповідача від сплати заявлених позивачем сум втрат, інфляції та річних, оскільки положення договору на постачання природного газу не змінювались, додаткових угод щодо зміни порядку розрахунку за природній газ та звільнення від відповідальності сторонами не укладалось.

Відповідно до п.7.1 договору №06/06-1309 ТЕ-18 на постачання природного газу від 29.12.2006 року за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством.

Пунктом 7.2 вказаного договору передбачено у разі несплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у строки, зазначені у п. 6.1 договору, відповідач сплачує на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом (п.7.5 договору).

Позивачем у відповідності до п.6 ст. 231 ГК України, ст.ст. 258, 549- 551 ЦК України, п.7.2 названого договору було нараховано відповідачеві за період з 20.12.2007 року по 20.06.2008 року пеню у сумі 132500,79грн.

Відповідно до п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи обставини справи, апеляційна інстанція підставно не погодилась висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення з відповідача 132500,79грн. пені, 456775,77грн. втрат від інфляції, 67687,05грн. річних.

Посилання дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" на постанову Кабінету Міністрів України від 25.04.2008 року №440 (440-2008-п) , обґрунтовано не взято апеляційною інстанцією до уваги, оскільки вказана постанова жодним чином не змінює умови договору на постачання природного газу і не звільняє боржника від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, передбаченої чинним законодавством, а лише визначає спосіб погашення заборгованості за спожиті енергоносії.

Наведене свідчить про те, що апеляційний господарський суд підставно скасував рішення господарського суду в частині відмови у стягненні пені, інфляційних, річних та задовольнив вимоги позивача в цій частині.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків суду апеляційної інстанції, а тому не заслуговують на увагу.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 року у справі № 4/252 без змін.