В липні 2008 року суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1звернувся до господарського суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" про стягнення заборгованості в сумі 26340,0 грн., з яких 15000,0 грн. основного боргу та 11340,0 грн. пені.

В обгрунтування позовних вимог зазначав, що відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань з оплати наданих йому юридичних послуг згідно укладеного між ними договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2008 року (суддя В.І.Петрова) стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" суму основного боргу у розмірі 15000,0 грн. та 217,2 грн. судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2008 року (судді: О.В.Голяшкін - головуючий, Л.О.Ясир, І.М.Науменко) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

В частині стягнення основного боргу судові рішення мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору на надання юридичних послуг. Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення пені, суди виходили з того, що нарахування пені договором не передбачено.

В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство "Енергогідромеханізація" просить рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на їх незаконність та необгрунтованість.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ст.- 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.01.2008 року між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1(виконавець) та відкритим акціонерним товариством "Енергогідромеханізація" (замовник) укладено договір № 1 на надання юридичних послуг, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати йому у відповідності до умов договору правові, інформаційно-консультативні послуги, а також правове забезпечення виробничої діяльності ВАТ "Енергогідромеханізація", а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги.

Відповідно до п.3.1, 3.2 вказаного договору за виконання зобов'язань, визначених договором, замовник здійснює абонентську оплату виконавцю в розмірі 3000,0 грн. в місяць без ПДВ щомісячно в строк до 10 числа наступного за звітним періодом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судами також встановлено, що приймання-здача виконаних робіт супроводжувалось підписанням сторонами акта виконаних робіт.

Так, в січні 2008 року сторони підписали акт виконаних робіт за січень 2008 року, а відповідач, в свою чергу, здійснив оплату наданих позивачем послуг за січень 2008 року у розмірі 3000,0 грн.

Зобов'язання щодо оплати наданих позивачем послуг за лютий -червень 2008 року відповідачем не виконані, незважаючи на підписання акту приймання-здачі виконаних робіт за цей період.

Відповідно до ст.ст. 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що за умовами укладеного між сторонами договору № 1, відповідач зобов'язався здійснювати абонентську оплату, тобто, таку, що не залежить від кількості виконаних робіт і наданих послуг, наданих позивачем юридичних послуг в розмірі 3000,0 грн., то господарські суди дійшли до правильного висновку про необхідність стягнення з відповідача 15000,0 грн. заборгованості.

Доводи відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" стосовно підробки позивачем акту приймання-здачі виконаних робіт за лютий -червень 2008 року обгрунтовано не прийняті судами до уваги, оскільки в порушення ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України вони документально не підтверджені, а факт підробки документу не встановлений.

Крім того, статтею 907 Цивільного кодексу України передбачено право сторони розірвати договір про надання послуг, в тому числі шляхом односторонньої відмови від нього. Однак, відповідач цим правом не скористався, договір № 1 на надання юридичних послуг, укладений між між суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1та відкритим акціонерним товариством "Енергогідромеханізація" продовжував свою дію, а тому його умови підлягають виконанню.

Матеріали справи свідчать про те, що судові інстанції в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності і прийняли рішення, які відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Посилання скаржника на незаконність та необгрунтованість постанови апеляційного господарського суду, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильного висновку суду і не заслуговують на увагу.

Враховуючи викладене та керуючись 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.11.2008 року у справі № 18/188-08 без змін.