Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" за участю в якості третьої особи Закритого акціонерного товариства "Запоріжкран" про стягнення 41268 грн. штрафних санкцій за невиконання умов договору купівлі-продажу.

Справа розглядалася судами неодноразово. Постановою від 30.01.08 Вищий господарський суд України скасував судові рішення у справі, направивши її на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення на підставі відповідних доказів усіх суттєвих обставин щодо діяльності і експлуатації дитячого оздоровчого комплексу "Салют" згідно з умовами Договору.

При новому розгляді справи рішенням від 31.07.08 господарського суду Запорізької області (суддя Гандюкова Л.П.), яке залишено без змін постановою від 12.11.08 Запорізького апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Колодій Н.А. –головуючий, Кагітіна Л.П., Яценко О.М.), позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача 41268 грн. штрафних санкцій.

Судові рішення мотивовані відповідністю позову приписами ст.ст. 67, 173, 174, 179 ГК України, ст.ст. 6, 11, 202, 509, 627 ЦК України, ст.ст. 1, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та умовам договору купівлі-продажу від 30.12.04, а також доведеністю викладених позивачем обставин згідно з актом поточної перевірки №174 від 27.09.05.

Ухвалою від 21.01.09 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій заявлено вимоги про скасування вказаних рішення і постанови та припинення провадження у справі.

Касаційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судами при розгляді справи фактичних обставин справи, невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Касатор посилається на невірне застосування ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" та, як наслідок, невірне визначення мети приватизації. Також скаржник вказує, що договір купівлі-продажу дитячого оздоровчого комплексу "Салют" від 30.12.04 не передбачав здійснення покупцем інвестицій як обов'язкової умови для забезпечення покупцем його функціонування протягом певного строку, а лише мав забезпечити збереження профілю дитячого оздоровчого комплексу. Касатор вважає, що ним не порушено умови зазначеного договору купівлі-продажу, оскільки в аналогічній ситуації відносно ЗАТ "Запоріжкран" позивачем штрафні санкції застосовані не були.

Крім того, на думку касатора, суд порушив норми процесуального права щодо предметної підсудності, оскільки даний спір слід було розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25.06.04 між позивачем та третьою особою укладено договір купівлі-продажу державного майна №882, за умовами якого третій особі передано у власність державне майно –дитячий оздоровчий комплекс "Салют", розташований у м. Запоріжжя по вул. Зелена, 50 на земельній ділянці площею 136712 м2.

Серед основних обов'язків покупця, визначених Розділом 5 вказаного Договору, передбачено збереження профілю об'єкта приватизації протягом двох років.

За погодженням з позивачем 30.12.04 між третьою особою і відповідачем укладений договір купівлі-продажу (надалі –Договір), за умовами якого відповідач придбав у власність майно дитячого оздоровчого комплексу "Салют". Відповідно до п.п. 6.1, 9.2 Договору одним з обов’язків покупця визначено зберігання профілю об’єкту до 30.06.06, а за невиконання цього обов’язку встановлена відповідальність у вигляді сплати штрафу в розмірі 41268 грн.

27.09.05 працівниками позивача проведена перевірка виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу державного майна від 25.06.04, укладеного між позивачем та третьою особою, і договору купівлі-продажу цього ж майна від 30.12.04. У складеному за результатами перевірки акті №174 зазначено, що на придбаному об’єкті в літній період поточного року не організована робота за профілем; не проводяться ремонтні роботи для підготовки його до експлуатації у подальші періоди, у зв’язку з чим позивачем зроблено висновок про те, що передбачені п. 6.1 Догіору зобов’язання стосовно збереження профілю об'єкту не виконуються.

З огляду на таке позивач звернувся до господарського суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача штрафних санкцій у встановленому Договором розмірі.

Задовольняючи вказаний позов, судові інстанції виходили з того, що п. 8 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" забороняється подальше відчуження окремих частин пакета акцій до повного виконання покупцем умов договору купівлі-продажу об'єкта приватизації, а також подальше відчуження приватизованого об'єкта без збереження для нового власника зобов'язань, визначених умовами конкурсу, аукціону, викупу. При подальшому відчуженні приватизованого об'єкта до нового власника переходять невиконані зобов'язання, що були передбачені договором купівлі-продажу об'єкта приватизації. Контроль за виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний орган приватизації.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Придбавши дитячий оздоровчий комплекс "Салют", відповідач згідно з п. 6.1 договору купівлі-продажу від 30.12.04 прийняв на себе зобов'язання щодо збереження профілю об'єкту приватизації терміном до 30.06.06.

У відповідності з п. 1.1 Положення про Дитячий оздоровчий комплекс "Салют" акціонерного товариства "Запорізький завод важкого кранобудування" оздоровчий комплекс є позашкільним оздоровчо-виховною установою та створюється, зокрема, з метою організації дозвілля, зміцнення здоров'я, задоволення інтересів дітей.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного майна" приватизація державного майна –це відчуження майна, що перебуває у державній власності, і майна, що належить Автономній Республіці Крим, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Тобто збереження профілю дитячого закладу з оздоровлення передбачає перш за все його функціонування, оскільки лише так може бути досягнутий соціально-економічний ефект, що є основною метою приватизації.

Як встановлено в акті поточної перевірки №174 від 27.09.05, відповідач у літній період вказаного року не організував роботу закладу за профілем, ремонтні роботи для підготовки його до експлуатації у подальші періоди не проводились. Доказів, що спростовують вказаний висновок при розгляді справи не надано. До того ж факт відсутності функціонування дитячого оздоровчого закладу "Салют" у 2005р. не заперечує і сам відповідач.

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відповідність вимог позивача обставинам справи та вимогам законодавства.

Проаналізувавши положення ст.ст. 1- 4, 12 Господарського кодексу України, судова колегія відхиляє доводи касатора щодо непідвідомчості справи господарським судам, оскільки спірні відносини виникли внаслідок договору купівлі-продажу та права держави-власника через державний орган, який здійснював відчуження дитячого оздоровчого комплексу "Салют" здійснювати стягнення неустойки, визначеної законом та приватизаційним договором за порушення договору покупцем, що є новим власником майна, у період дії зобов'язань, узгоджених під час приватизації.