розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2008р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.10.2008р. у справі № 2-17/13390-07 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" про розірвання договору оренди № 02/01-01 від 02.01.2004р. і стягнення 16426,56 грн. заборгованості та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" про відшкодування вартості капітального ремонту орендованого майна у сумі 73200,00 грн.

за участю представників:

позивача: не з’явилися,

відповідача: не з’явилися.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арсенал" (далі –ТОВ "Арсенал", Позивач) звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі АРК) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітмет" (далі –ТОВ "Вітмет", Відповідач) про розірвання договору оренди № 02/01-01 від 02.01.2004р. та стягнення 16426,56 грн. заборгованості.

У свою чергу, ТОВ "Вітмет" подало до того ж суду зустрічний позов до ТОВ "Арсенал" про відшкодування вартості капітального ремонту орендованого майна у сумі 73200,00 грн. і ухвалою господарського суду АРК від 27.11.2007р. зустрічна позовна заява була прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.

Під час розгляду даної справи, за клопотанням ТОВ "Вітмет", ухвалою господарського суду АРК від 03.04.2008р. було призначено комплексну технічно-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інститут обліку та аудиту" в м. Сімферополі і у зв’язку із цим –зупинено провадження по справі.

Проте, ТОВ "Арсенал" подало до суду клопотання про відвід вказаної в ухвалі суду експертної установи, яке було розглянуто господарським судом АРК і його ухвалою від 16.09.2008р. в задоволенні такого клопотання було відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Позивач подав на неї до Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, яка ухвалою цього суду від 30.10.2008р. була залишена без задоволення, а апеляційне провадження за скаргою ТОВ "Арсенал" –припинено, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ).

У поданій касаційній скарзі ТОВ "Арсенал", посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду АРК від 16.09.2008р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.10.2008р. і прийняти постанову, якою доручити проведення судової експертизи по даній справі державній експертній установі.

Сторони не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні.

Вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно частин 1 - 3 ст. 41 ГПК України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’ясенні судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (судовий експерт), користується правами і несе обов’язки, заначені у статті 31 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 41 ГПК України сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право до початку проведення судової експертизи заявляти відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах 5 та 6 ст. 31 цього Кодексу.

Так, згідно ч. 6 ст. 31 ГПК України сторони і прокурор, який бере участь в судовому процесі, мають право заявити відвід судовому експерту, якщо він особисто, прямо чи побічно заінтересований в результаті розгляду справи, якщо він є родичем осіб, які беруть участь в судовому процесі, а також з мотивів його некомпетентності.

Тобто, як видно з вказаних норм Закону, заявляти відвід можна тільки експерту, тоді як в даному випадку, як правильно було зазначено судами першої та апеляційної інстанцій у їх ухвалах, такий було заявлено стороною по справі саме експертній установі.

При цьому, апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку про те, що оскільки згідно ч. 1 ст. 106 ГПК України підлягають оскарженню в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , в той час, як норми ГПК України (1798-12) не передбачають можливість оскарження ухвал суду про відмову в задоволенні клопотання про відвід експерта і, тим більше –експертної установи, апеляційне провадження за скаргою Позивача необхідно припинити, в той час, як свої доводи з цього приводу сторона вправі включити до скарги на рішення суду за результатами розгляду справи.

Крім того, статтею 79 ГПК України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи.

Зазначеній обставині суд також дав належну правову оцінку і правомірно зазначив, що підстави для зупинення провадження у справі відповідають вимогам ст. 79 ГПК України.

Оскільки ухвала суду першої інстанції, як це видно з матеріалів справи оскаржувалась до апеляційного суду в повному обсязі, тобто –і в частині зупинення провадження у справі, апеляційний суд обґрунтовано прийняв апеляційну скаргу до розгляду і дійшов до правильного висновку про її безпідставність.

Вказані висновки суду є законними, обґрунтованими і такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам справи та наявним матеріалам, в той час, як доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування ухвал місцевого та апеляційного господарського суду, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7 - 111-9, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.09.2008р. та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.10.2008р. у справі № 2-17/13390-07 –без змін.