В вересні 2006 р. СПД-ФО ОСОБА_1звернулась до суду з позовом до СПД-ФО ОСОБА_2. про зобов'язання звільнити нежиле приміщення, а саме: нерухоме майно літ. А-1, ангар загальною площею 755,60 кв. м., № 1 -огорожа, яке розташоване по АДРЕСА_1та використовується нею для здійснення підприємницької діяльності.

СПД-ФО ОСОБА_2. в порядку ст. 60 ГПК України подав зустрічний позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежилого приміщення № 1 від 12.10.2003 р. та визнання права власності на нерухоме майно, придбане за вказаним договором.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2006 р. (суддя Стрелець Т.Г.) у задоволені первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено: визнано дійсним договір купівлі-продажу нежилого приміщення № 1 від 12.10.2003 р. та визнано право власності на нерухоме майно: літ. А-1, ангар загальною площею 755,60 кв. м., № 1 -огорожа, яке розташоване поАДРЕСА_1

Постановою Вищого господарського суду України від 02.04.2008 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2006 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2008 р. (суддя Кощеєв І.М.) у задоволені первісного позову відмовлено; у задоволені зустрічного позову відмовлено.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулось СП ТОВ "Метал Холдінг", в якій просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2008 р. скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуване рішення стосується його прав та обов'язків, проте суд не залучив його до участі в справі, а також посилається на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, касаційне скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

СП ТОВ "Метал Холдінг" в касаційній скарзі просить рішення суду скасувати з тих підстав, що за договором купівлі-продажу укладеного з ОСОБА_5. посвідченому приватним нотаріусом він набув майнових прав на нежитлове приміщення, що розташоване за АДРЕСА_1

На думку заявника касаційної скарги прийняте рішення зачіпає його права та обов'язки як особи, що набула майнових прав нежитлове приміщення, що розташоване за АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_3., ОСОБА_4. та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненням жителів міста Жовті Води) від 25.12.1997 р. зазначив, що частина 1 ст. 55 Конституції України містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Отже, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення повинне безпосередньо стосуватися прав та обов'язків оскаржувача, тобто в рішенні суду повинно безпосередньо розглядатися й вирішуватися спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник або рішення містить судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Скаржник не є стороною договору, який був предметом спору у даній господарській справі, крім того скаржником не наведено обставин, які б свідчили про порушення або оспорювання його прав при винесенні рішення, висновки чи посилання суду не стосуються прав та обов'язків оскаржувача.

Колегія суддів зазначає, що оскаржувачем в касаційній скарзі фактично ставиться питання про наявність права власності на майно що було предметом розгляду справи, проте ним не доведено яким чином прийняте у справі рішення порушує або оспорює його права на зазначене нерухоме майно.

Касаційна інстанція дійшла висновку, що з'ясування обставин набуття скаржником майнових прав на майно не входить до фактичних обставин, які підлягали встановленню в даному спорі.

Відповідно до п. 1 ст. - 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. - 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.