16.12.2005 року господарським судом Миколаївської області за заявою ДПІ у м. Миколаєві, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, порушено справу про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Суднобудівна верф "Меридіан"(далі -боржника).

Постановою суду від 19.09.2006 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 29.11.2006 року повноваження ліквідатора ОСОБА_3. були припинені, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 11.04.2007 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, провадження у справі припинено, юридичну особу боржника ліквідовано.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2008року зазначену ухвалу залишено без змін, апеляційне подання першого заступника прокурора Миколаївської області та апеляційну скаргу ОСОБА_1. залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, кредитор по заборгованій заробітній платі ОСОБА_1. звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просила скасувати зазначену постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 19, 124, 129 Конституції України, статей 1, 5, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі -Закону), статей 4-2-4-4, 22 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . При цьому кредитор ОСОБА_1. зазначала про неповноту дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, зокрема, щодо витребування в порядку реституції активів боржника за визнаними недійсними угодами, неповідомлення її як кредитора та учасника провадження у справі про день і час судового засідання по затвердженню звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , норми якого, як спеціальні норми права, переважають в застосуванні над загальними нормами ГПК України (1798-12) .

Статтею 22 Закону встановлено, що у випадках, передбачених цим Законом, господарський суд приймає постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати дванадцяти місяців. Господарський суд може продовжити цей строк на шість місяців, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно з частиною 6 статті 3-1 Закону при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Відповідно до частини першої статті 25 Закону в ході ліквідаційної процедури ліквідатор пред'являє до третіх осіб вимоги, щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; з підстав, передбачених частиною 10 статті 17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно з частиною 1 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2005 року господарським судом Миколаївської області порушено справу про банкрутство боржника за загальною процедурою відповідно до ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 10.01.2006 року введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_4зобов'язано кредитора опублікувати в офіційних друкованих органах "Голос України" або "Урядовий кур'єр" повідомлення про порушення справи про банкрутство.

22.02.2006 року згідно повідомлення № 05/1-68 вих. від 06.02.2006р. у справу вступив прокурор.

Ухвалою суду від 16.05.2006 року затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника на загальну суму 12 494 708, 42 грн.

Ухвалою суду від 03.07.2006 року реєстр вимог кредиторів був доповнений, до ІV черги включені грошові вимоги ТОВ "Техгазкомплект" у сумі 38 542 000 грн., ДАХК "ЧСЗ" у сумі 541 387,10 грн., ЗАТ "Миколаївська СВ "Меридіан" у сумі 926 455,42 грн., ВАТ "Київспецсільгоспмонтаж" у сумі 7 724 774, 00 грн. Отже, в цілому пасив боржника перевищував 60млн.грн.

Ухвалою суду від 05.09.2006 року за заявою розпорядника майна ОСОБА_4. були припинені її повноваження у справі про банкрутство боржника, зобов'язано ДПІ у м. Миколаєві здійснити оплату понесених розпорядником майна витрат у сумі 3918,20 грн.

Постановою суду від 19.09.2006 року боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3. Ліквідатором ОСОБА_3. було звільнено працівників банкрута. Вихідна допомога виплачена не була, у зв'язку з відсутністю коштів.

Протоколом № 2 засідання комітету кредиторів від 22.12.2006 року затверджено склад ліквідаційної комісії, до складу якої увійшли ліквідатор ОСОБА_2. (голова ліквідкомісії), ОСОБА_5. (голова комітету кредиторів, член ліквідкомісії), ОСОБА_6. (представник ЗАТ "МСВ "Меридіан", член ліквідкомісії).

Судами встановлено, що в ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором ОСОБА_2. було здійснено оцінку майна банкрута, відповідно до якої вартість товарно-матеріальних цінностей складала 230000,00 грн. та ринкова вартість портального крану "Коне" № К-30034 - 201857,00 грн.; зроблений висновок, що стан крану не дозволяє здійснити його монтаж та ввід в експлуатацію; ним було сформовано ліквідаційну масу на суму 504738,60 грн.; прийнято рішення про списання дебіторської заборгованості за погодженням з комітетом кредиторів на суму понад 172млн. грн..

Матеріалами справи підтверджується, що 11.04.07року ліквідатором боржника з супровідним листом №64 від 11.04.07 було подано до суду звіт та ліквідаційний баланс банкрута (т.4 а.с. 82-181), підписані ліквідатором, а також інші документи, передбачені статтею 32 Закону, які свідчать про вжиті ним заходи в ліквідаційній процедурі, зокрема, протокол від 11.04.07 № 7 засідання комітету кредиторів, згідно якого комітетом було розглянуто та затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута та вирішено клопотати перед судом про припинення ліквідаційної процедури; договори купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей від 06.04.2007. У зазначеному листі ліквідатором також подано клопотання про завершення ліквідаційної процедури, затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, затвердження оплати послуг та відшкодування його витрат.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатором вимог кредиторів та необхідності у зв'язку з цим ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні ( Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11 (v0011700-76) ).

Ухвалою суду від 11.04.2007, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2008, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, провадження у справі припинено, юридичну особу боржника ліквідовано.

Разом з тим, суди не прийняли до уваги, що відповідно до Протоколу № 2 засідання комітету кредиторів від 22.12.2006 року ліквідацію боржника проводила ліквідаційна комісія, відтак звіт ліквідатора ОСОБА_2. повинен був попередньо затверджуватися ліквідаційною комісією, а після цього подаватися на затвердження господарському суду. Однак, суди не перевірили обставин погодження звіту ліквідатора ліквідаційною комісією боржника.

Матеріалами справи підтверджується поінформованість ліквідатора ОСОБА_2. про перебування на розгляді в судах справи №6/539/06 про визнання недійсним рішення спостережної ради боржника про створення за його участю ЗАТ "Судноремонтно -суднобудівний завод" з часткою боржника 99,84% та передачею йому основних засобів боржника на загальну суму 34,031млн.грн. відповідно до акта приймання-передачі від 24.06.2004року, а також розгляд в зазначеній справі вимог про повернення майна боржнику, яка по даний час перебуває на стадії судового розгляду після скасування прийнятих у справі рішень Постановою ВГСУ від 07.06.2007року (том 4, а.с. 203-206).

Також матеріалами справи підтверджується скасування Постановою Вищого господарського суду від 02.02.2007року судових рішень у справі №10/507/07 про визнання третьої особи ЗАТ "Миколаївська суднобудівна верф "Меридіан" сумлінним набувачем майна, визнання законними рішень спостережної ради боржника від 07.06.2004року та рішення про утворення ЗАТ "Судноремонтно-суднобудівний завод" від 24.06.2004року, визнання дійсним акта прийому-передачі майна від 24.06.2004року. Відтак, у боржника з"явилась реальна можливість повернути незаконно виведене з його статутного фонду майно за наслідком розгляду зазначених справ судами у випадку вчинення відповідних процесуальних дій ліквідатором ОСОБА_2. в ході розгляду зазначених справ позовного провадження.

Однак, у звіті ліквідатора жодним чином не відображено які дії було вжито ліквідатором для повернення виведених з підприємства активів на загальну суму понад 34,031млн.грн.

Матеріалами справи підтверджується введення ліквідаційної процедури Постановою суду від 19.09.2006 року, що давало змогу проведення заходів ліквідаційної процедури до 19.09.2007року з можливим продовженням її відповідно до статті 22 Закону ще на півроку.

Також матеріалами справи підтверджується виключення з ЄДРПОУ 15.11.2005року за рішенням суду про ліквідацію ЗАТ "Судноремонтно-суднобудівний завод", який за своєю природою є дочірним підприємством боржника з внеском у статутний фонд 99,84% та передачею йому основних засобів боржника на загальну суму 34,031млн.грн.(том 4, а.с. 138). Однак, ліквідатором не відображено у звіті ліквідатора за наслідком ліквідаційної процедури чи оскаржувалися ним судові рішення у справі про банкрутство зазначеного підприємства, чи не звертався він у правоохоронні органи з приводу його фіктивного банкрутства, чи вчиняв він дії по встановленню осіб, які стали набувачами активів на суму 34,031млн.грн., виведених із статутного фонду боржника.

Матеріалами справи також підтверджується, що ухвалою суду від 28.03.2007року справа була прийнята до розгляду суддею Горобченко Д.М. після її повернення з апеляційної інстанції, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 11.04.2007року (том 4, а.с. 82), про що повідомлено боржника, ліквідатора та конкурсних кредиторів.

Разом з тим, підсумкове судове засідання за наслідком проведення ліквідаційної процедури на 11.04.2007року судом не призначалося.

Відтак, ухвалення судового рішення за наслідком проведення судового засідання 11.04.2007року при достроковому завершенні ліквідаційної процедури, за відсутності призначення в належному порядку судового засідання по затвердженню звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, за відсутності даних про погодження звіту ліквідатора ліквідаційною комісією боржника, за відсутності аналізу та оцінки можливостей повернення майна боржника в межах ліквідаційної процедури та за відсутності оцінки судом повноти дій ліквідатора по поверненню активів боржника, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає таким, що прийнято з порушенням приписів статті 22 Закону, частини 3 статті 25 Закону, частини 1 статті 32 Закону та пункту 3 частини 2 статті 111-10 ГПК України.

Також, матеріалами справи підтверджується, що в порушення частини 1 статті 32 Закону ліквідатором подано Звіт та ліквідаційний баланс без обов'язкового додатку -Реєстру вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, що унеможливило встановлення судом переліку кредиторів, чиї вимоги залишились незадоволеними за наслідками проведеної ліквідаційної процедури, та як наслідок, їх списання в передбаченому законодавством порядку.

В ухвалі суду про затвердження звіту ліквідатора відсутній аналіз дій ліквідатора та інших учасників ліквідаційної процедури на предмет відповідності нормам законодавства угод відчуження майна укладених ліквідатором, належності експертних висновків про оцінку майна та корпоративних прав боржника, які були підставою для такого відчуження в ході ліквідаційної процедури, оскільки різниця цін між ринковою та балансовою вартістю активів є в тисячі раз меншою (том 4, а.с. 112-125, 150-181).

Апеляційним судом зазначених порушень норм матеріального та процесуального права не виправлено.

Разом з тим, колегія суддів касаційного суду зазначає про те, що вважає необґрунтованими доводи скаржниці про обов'язок суду повідомляти про підсумкове судове засідання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу всіх конкурсних кредиторів у справі та погоджується з висновками судів про необхідність повідомлення членів комітету кредиторів боржника, як органу колективного представництва інтересів кредиторів у випадку його утворення. Однак, в спірному випадку судове засідання по затвердженню звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу судом взагалі не призначалося, що є процесуальним порушенням прав усіх кредиторів, в тому числі й скаржниці у справі.

З огляду на наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України, вважає ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11.04.2007 року про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2008року прийнятими з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному дослідженні матеріалів справи, а отже такими, що підлягають скасуванню, а справа направленню для розгляду на стадії ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,,111-7,111-9,111-11 ГПК України (1798-12) Вищий господарський суд України -

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11.04.2007 скасувати, справу №10/518/05 передати для розгляду на стадії ліквідаційної процедури до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду.