( Додатково див. постанову Житомирського апеляційного господарського суду (rs368653) ) ( Додатково див. постанову Житомирського апеляційного господарського суду (rs1178318) )

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кривда Д.С.,

суддів Жаботиної Г.В., Уліцького А.М.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явися

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дует ЛТД"

на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р.

у справі № 9/16/6/13/14/1593 Господарського суду Хмельницької області

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дует ЛТД"

про стягнення шкоди у розмірі 13702,71 грн.,

Приватний підприємець ОСОБА_1. звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" про стягнення 13702,21 грн. збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2006р. у справі №14/1593 (суддя Ю.В.Гладюк), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. (судді: І.О.Вечірко, Л.О.Зарудяна, А.А.Ляхевич), позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 13702,71 грн. шкоди, витрати на послуги адвоката у розмірі 1370,00 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 137,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" подало касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2006р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" задоволено, рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.06.2006р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 19.10.2006р. у справі № 14/1593 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

За новим розглядом справи, якій присвоєно №13/14/1593, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.02.2007р. (суддя О.І.Матущак) позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 13702,71 грн. шкоди, витрати на послуги адвоката у розмірі 1370,00 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 137,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.02.2007р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" подало касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2007р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" задоволено, рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.02.2007р. у справі № 13/14/1593 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

За новим розглядом справи, якій присвоєно № 6/13/14/1593, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 05.07.2007р. (суддя О.Є.Танасюк), залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 08.11.2007р. (судді: Т.Л.Філіпова, Н.Ф.Горшкова, Г.І.Майор), позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 збитки (упущена вигода) у розмірі 1950,00 грн., 300,00 грн. витрат на оплату послуг спеціаліста-автотоварознавця, 224,96 грн. витрат на послуги адвоката, 22,50 грн. витрат по сплаті держмита та 19,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятими у даній справі судовими рішеннями, приватний підприємець ОСОБА_1. подав касаційну скаргу.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.02.2008р. Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.07.2007р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 08.11.2007р. у справі № 6/13/14/1593 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Хмельницької області.

За новим розглядом справи, якій присвоєно номер №16/6/13/14/1593, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2008р. (суддя В.В.Магера) позовні вимоги приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" на користь приватного підприємця ОСОБА_1 збитки (упущена вигода) у розмірі 1950,00 грн., 300,00 грн. витрат на оплату послуг спеціаліста-автотоварознавця, 224,96 грн. витрат на послуги адвоката, 22,50 грн. витрат по сплаті держмита та 19,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, позовні вимоги в частині стягнення 11052,00 грн. відшкодування понесених збитків залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2008р., приватний підприємець ОСОБА_1. подав апеляційну скаргу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р. (судді: І.А.Іоннікова, О.А.Веденяпін, Ю.К.Черпак) апеляційну скаргу задоволено, рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2008р. скасовано в частині залишення без розгляду позову про стягнення 11052,00 грн. понесених збитків, передано справу в цій частині на розгляд Господарському суду Хмельницької області, в решті рішення залишено без змін.

Не погодившись з постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р. та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 29.05.2008р. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Дует ЛТД" мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Дует ЛТД" підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

Позивачем, на власному автомобілі IVECO Turbo 40-12, державний НОМЕР_1, здійснювались пасажирські перевезення відповідно до договору від 02.02.2005р № 254, ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України та свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця.

17.12.2005р. в районі вул. Пілотської водій автомобіля "ЗІЛ-130" реєстраційнийНОМЕР_2, який рухався позаду, не витримав безпечної дистанції руху, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем позивача.

Вина водія автомобіля "ЗІЛ-130" реєстраційнийНОМЕР_2 -ОСОБА_2. у вчиненні правопорушення встановлена постановою Хмельницького міськрайонного суду від 12.01.2006р.

ОСОБА_2є працівником відповідача, який є власником цього автомобіля.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначаються, зокрема, до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Господарським судом встановлено, що за висновком спеціаліста-автотоварознавцем ДП "Експерт-Сервіс Авто" № 348 від 29.12.05р. матеріальний збиток, заподіяний позивачу, становить 11052,71грн.

За нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3щодо одержання від позивача 11052грн. на відновлювальні роботи пошкодженого відповідачем автомобіля, суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3здійснено відновлювальні роботи на суму 11052грн.

Отже, господарським судом встановлено, що суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3здійснено відновлювальні роботи пошкодженого автомобіля.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Таким чином, за договором підряду підрядник зобов'язується виконати відповідну роботу, а замовник зобов'язується прийняти її та оплатити.

Як випливає з встановлених господарським судом обставин, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3здійснював відновлювальні роботи за завданням позивача. За таких обставин, належним доказом що підтверджує даний факт має бути відповідний договір, який мав бути укладеним між суб'єктом підприємницької діяльності -позивачем та суб'єктом підприємницької діяльності -ОСОБА_3та інші документи обов'язкової звітності, що підтверджують відповідні господарські операції даних суб'єктів щодо вартості відновлювальних робіт.

Проте, як встановлено місцевим господарським судом позивач на вимогу суду такі документи не надав.

Згідно п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки позивач без поважних причин не надав господарському суду документи обов'язкової звітності щодо здійснених ним та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3витрат на відновлювальні роботи на суму 11052грн., то місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо залишення без розгляду позову в відповідній частині.

Як вже було зазначено, постановою апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду в відповідній частині було скасовано та справу в цій частині було передано на розгляд місцевого господарського суду.

Межі перегляду справи в апеляційній інстанції встановлені ст. 101 ГПК України, згідно якої у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Таким чином, приписами даної правової норми визначено, що апеляційний господарський суд у повному обсязі повторно розглядає справу.

Повноваження апеляційної інстанції визначені ст. 103 ГПК України, згідно якої апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу (подання) без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Як випливає з приписів вищенаведеної правової норми, даною правовою нормою вичерпно визначені повноваження апеляційної інстанції і даною правовою нормою не передбачено право апеляційної інстанцій передавати на новий розгляд повністю чи в певній частині справу до місцевого господарського суду.

Оскільки апеляційним господарським судом приписи вищенаведених норм було порушено, то прийняте даним господарським судом судове рішення підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду -залишенню в силі.