У травні 2008 року Прокуратура Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Дитячої картинної галереї про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за оренду нежитлових приміщень площею 358, 7 м2, розташованих в буд. № 5 по вул. Немировича-Данченко в м. Києві в розмірі 38 377, 34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно зі статтями 526, 762 Цивільного кодексу України, статтями 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та тимчасової угоди від 01.01.2008 року № 731/1 відповідач зобов'язувався щомісячно, незалежно від результатів своєї господарської діяльності, сплачувати орендну плату. Оскільки останній не виконує свої зобов'язання, позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати в судовому порядку.

У липні 2008 року Дитяча картинна галерея м. Києва звернулася до господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" про зобов'язання відповідача передати в оперативне управління позивача нежитлові приміщення в буд. № 5 по вул. Немировича-Данченко в м. Києві на період ремонтно-реставраційних робіт в буд. № 17 по вул. Шовковична в м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що статтями 14, 29 Закону України "Про музеї та музейну справу" передбачено обов'язок відповідача забезпечити позивача приміщеннями, необхідними для його діяльності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.09.2008 року (суддя Літвінова М.Є.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року (судді: Мартюк А.І. –головуючий, Зубець Л.П., Лосєв А.М.) по справі № 35/300 господарського суду міста Києва первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Дитячої картинної галереї на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" 37 396, 64 грн. заборгованості по орендній платі за Тимчасовою угодою № 731/1 від 01.01.2008 року. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Дитячої картинної галереї на користь Державного бюджету України 373, 96 грн. державного мита та 115, 64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В зустрічному позові відмовлено повністю.

Мотивуючи судові рішення господарські суди з посиланням на статті 525, 610, 629 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, статтю 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", зокрема, зазначають про те, що відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати орендних платежів.

Не погоджуючись з постановою суду, Дитяча картинна галерея м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року по справі № 35/300 господарського суду міста Києва, в якій просить постанову у справі скасувати і залишити позов без розгляду повністю, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 2, 81 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає про те, що Прокуратура Печерського району м. Києва не мала права подавати позов в інтересах Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс".

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до роз’яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 01.01.2008 року між Комунальним підприємством по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" та Дитячою картиною галереєю було укладено Тимчасову угоду № 731/1 по факту використання нежитлового приміщення в будинку № 5 на вул. Немировича-Данченка, за умовами якої позивач за первісним позовом відповідно до рішення районної комісії з питань користування та розподілу комунального майна від 14.11.2007 року передав в тимчасове користування нежитлове приміщення в будинку №5 по вул. Немировича-Данченка загальною площею 358,7 кв.м., для розміщення виставочного залу та офісу –2,8%.

Судами встановлено, що за користування об’єктом розрахунок здійснюється на підставі пункту 13 Методики розрахунку і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади Печерського району м. Києва, затвердженої рішенням Печерської районної у м. Києві ради від 12.06.2003 року №105, яка становить 6519,18 грн.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 3 вказаного вище Закону).

Згідно пункту 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Врахувавши вище викладене, суди дійшли висновку, що підписавши Тимчасову угоду відповідач взяв на себе зобов’язання щодо прийняття в орендне користування приміщення в будинку № 5 на вул. Немировича-Данченка та сплати встановленої угодою орендної ставки, розрахованої відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому, суди відзначили, що заборгованість відповідача за первісним позовом по орендним платежам за період 01.07.2007 року по 01.03.2008 року становить 38377,34 грн., однак, дійшли висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 37396,64 грн.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 10 вказаного вище Закону істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Відповідно до статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Проте, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судами першої та апеляційної інстанції не надано правової оцінки Тимчасовій угоді № 731/1 по факту використання нежитлового приміщення в будинку № 5 на вул. Немировича-Данченка на предмет її відповідності чинному законодавству.

Також не надано судами оцінки даті укладання угоди, строку дії угоди та обґрунтованості розрахунку заборгованості по сплаті орендної плати.

При цьому, колегія суддів вважає, що судами правомірно відмовлено в задоволенні первісного позову в частині стягнення пені у розмірі 980,70 грн., оскільки умовами Тимчасової угоди № 731/1 від 01.01.2008 року нарахування пені не передбачено.

Стосовно зустрічних позовних вимог, то колегія суддів вважає, що судами обґрунтовано відмовлено в його задоволенні з огляду на те, що у відповідача за зустрічним позовом відсутні правові підстави щодо передачі позивачеві за зустрічним позовом нежитлового приміщення розташованого по вул. Немировича-Данченка, 5 загальною площею 358,7 м2.

Згідно частини 1 статті 137 Господарського кодексу України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року у справі №35/300 господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2008 року у справі № 35/300 в частині часткового задоволення первісного позову в частині стягнення з Дитячої картинної галереї на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" 37396,64 грн. заборгованості по орендній платі за Тимчасовою угодою №731/1 від 01.01.2008 року підлягають

скасуванню, а справа в цій частині підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2008 року та постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року у справі №35/300 підлягають залишенню без змін.

Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу Дитячої картинної галереї м. Києва задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року у справі №35/300 господарського суду міста Києва та рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2008 року у справі № 35/300 в частині часткового задоволення первісного позову в частині стягнення з Дитячої картинної галереї на користь Комунального підприємства по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс" 37396,64 грн. заборгованості по орендній платі за Тимчасовою угодою №731/1 від 01.01.2008 року скасувати.

В цій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 08.09.2008 року у справі №35/300 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2008 року у справі №35/300 залишити без змін.