Статутне територіально –галузеве об'єднання "Південна залізниця" в особі Відокремленого структурного підрозділу Харківської дирекції залізничних перевезень звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 14520,00 грн. за неправильно зазначену в залізничній накладній масу вантажу.

Рішенням господарського суду Луганської області від 29.02.2008 року залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 01.04.2008 року позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції у сумі 14520,00 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2008 року вказані судові акти були скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Під час нового розгляду справи господарський суд Луганської області рішенням від 05.09.2008 року позов задовольнив повністю.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Луганського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 року залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрторг" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2008 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 року і прийняти нове рішення.

На думку заявника, судами не враховано, що комерційний акт АР № 086647/67 від 21.07.2007 року не відповідає вимогам "Правил составления актов" (статья 168 Устава железных дорог Союза ССР). В комерційному акті не зазначено про наявність та стан захисного маркування. Відсутність захисного маркування у спірних вагонах, при прибутті на станцію призначення, свідчить про не збереженість вантажу у дорозі, а не про те, що вантажовідправник невірно вказав масу вантажу в залізничній накладній № 49317245 від 19.07.2007 року.

Заслухавши суддю –доповідача та присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору у даному випадку є стягнення штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того що відповідачем у залізничній накладній № 49317245 було неправильно зазначено масу вантажу (двох вагонів: № 67856211 та № 66046947), що підтверджується комерційним актом від 21.07.2007 року № АР 086648/68, який підписаний повноважними представниками залізниці та одержувача вантажу.

Залізниця має право нараховувати штраф на підставі пунктів 118 та 122 Статуту залізниць України окремо за кожне порушення: неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача (абз. 1 п. 21 та абз. 4 п. 21 оглядового листа ВГСУ від 29.11.2007 року (v_917600-07) N01-8/917). Таким чином, застосування до відповідача штрафу є правомірним. Розмір штрафу відповідає вимогам діючого законодавства.

Крім того, суди дійшли висновку, що комерційний акт АР № 086648/68 від 21.07.2007 року за формою та змістом відповідає вимогам діючого законодавства України, складений та підписаний повноважними особами, тому є належним доказом у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України та є підставою для покладення на відправника, відповідача у справі, відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу.

При цьому, апеляційний суд зазначив, що посилання заявника апеляційної скарги, на той факт, що в комерційному акті АР № 086648/68 від 21.07.2007 року не зазначено про наявність та стан захисного маркування, що на його думку, свідчить про не збереженість вантажу у дорозі, також не прийнято судом до уваги, оскільки Розділ Д. цього акту містить наступний опис стану вантажу: "Погрузка разровнена, ниже бортов 500-600 мм без выемок и следов утраты груза. ... Вагоны прибыли и поданы на перевеску в коммерческом и техническом отношении исправны", що свідчить, що ознак незбережності вантажу під час переваження виявлено не було.

Касаційна інстанція не може погодитись з таким висновком, оскільки відповідно пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (затв. наказом Мінтрансу України від 20.08.2001 року №542, зареєстр. в Мінюсті України 10.08.2001 року №796/5987) передбачено, що захисне маркування наноситься відправником з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу.

Пунктом 9 Правил складання актів у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу.

У комерційному акті зазначається, зокрема, про наявність та стан захисного маркування для вантажів, що перевозяться у відкритих вагонах.

Отже, відображення у комерційному акті відомостей про наявність чи відсутність захисного маркування є обов'язковим у будь –якому випадку та повинно оцінюватись судом.

Оскільки судами попередніх інстанцій не досліджувались зазначені обставини рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті в порушення приписів статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Луганської області від 05.09.2008 року та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 13.10.2008 року у справі № 18/132 (8/1) господарського суду Луганської області скасувати.