Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Імені 28 червня" про стягнення з останнього на користь Селянського (фермерського) господарства "Черемшина" –100076,00 грн. понесених витрат на вирощування винограду та яблук та на користь Відкритого акціонерного товариства "Ударний" –100158,00 грн. понесених витрат на вирощування винограду (остаточні позовні вимоги).

Позов мотивовано тим, що 25.02.2005 року Селянське (фермерське) господарство "Черемшина" уклало договори оренди землі з 93 власниками ділянок з багаторічними насадженнями у вигляді виноградників, розташованих в с. Салгани, Білгород-Дністровського району, Одеської області та ділянок у вигляді яблуневого саду розташованого в с.Абрикосове, Білгород-Дністровського району, Одеської області з метою вирощування винограду та яблук.

02.04.2005 року між Селянським (фермерським) господарством "Черемшина" та Відкритим акціонерним товариством "Ударний" було укладено договір про сумісну діяльність, предметом якого є сумісна діяльність по вирощуванню винограду з метою отримання врожаю та розподілу його між сторонами договору пропорційно участі кожного.

У березні 2005 року сторони приступили до виконання сільськогосподарських робіт з вирощування винограду і яблук на орендованих ділянках та витратили на ці цілі відповідно 100 076 грн. та 100158 грн.

Проте, Відкрите акціонерне товариство "Імені 28 червня" чинило Селянському (фермерському) господарству "Черемшина" та Відкритому акціонерному товариству "Ударний" перешкоди у користуванні земельними ділянками з названими багаторічними насадженнями, частково зібрало урожай з цих багаторічних насаджень, чим причинило збитки позивачам, які до моменту збирання урожаю зробили необхідний комплекс агротехнічних заходів щодо оброблення винограду і яблук.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.01.2008 року у задоволенні позову відмовлено.

Обґрунтовуючи рішення місцевий суд виходив з того, що виконанні Селянським (фермерським) господарством "Черемшина" та Відкритим акціонерним товариством "Ударний" роботи з вирощування винограду та яблук здійснені без дозволу Відкритого акціонерного товариства "Імені 28 червня", яке є власником цих багаторічних насаджень, відповідно до постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30.06.2006 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 29.11.2006 року у справі № 2а-424/2006р., у зв’язку з чим підстави для стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Імені 28 червня" понесених позивачами витрат на вирощування урожаю винограду та яблук –відсутні.

За апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства "Черемшина" на рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2008 року, апеляційний суд виніс ухвалу, якою провадження у справі № 14-27-6-26/84-06-2115 –зупинив до вирішення пов’язаної з нею іншої справи за № 2а-424/2006р., що розглядається іншим судом.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2008 року ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року скасовано. Справу направлено для здійснення судового провадження до Одеського апеляційного господарського суду.

За результатами розгляду скарги Селянського (фермерського) господарства "Черемшина" Одеський апеляційний господарський суд рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2008 року скасував, позов Селянського (фермерського) господарства "Черемшина" та Відкритого акціонерного товариства "Ударний" задовольнив частково.

Стягнув з Відкритого акціонерного товариства "Ім.28 червня" на користь Селянського (фермерського) господарства "Черемшина" 100076,00грн. понесених витрат на вирощування винограду та яблук і відповідні судові витрати.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовив.

Відкрите акціонерне товариство "Імені 28 червня" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року, а рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2008 року залишити без змін.

Скаржник посилається на те, що апеляційний суд при вирішенні справи не з'ясував чи існував склад правопорушення, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, яка виникла у позивача, чи були дії відповідача винними та неправомірними.

Крім того, з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернулось Відкрите акціонерне товариство "Ударний", в якій просить рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю –доповідача та присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи 25.02.2005 року між СФГ "Черемшина" (позивач-1, орендар) та 93 власниками земельних ділянок з багаторічними насадженнями у вигляді виноградників, розташованих в с. Салгани, Білгород-Дністровського району, Одеської області, та ділянок у вигляді яблуневого саду розташованого в с. Абрикосове, Білгород-Дністровського району, Одеської області (орендодавці) були укладені відповідні договори оренди землі з метою вирощування винограду та яблук (а.с. 17-202, т.2).

Підставою для укладення вказаних договорів були державні акти на право приватної власності на землю (а.с. 88, т.ІV), видані у червні 2003 року 93 землевласникам на підставі розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації від 03.06.2003 року №761/2003.

Предметом вищезазначених договорів оренди є зобов'язання орендодавців надати, а орендарів прийняти в строкове платне користування земельні ділянки для вирощування винограду та яблук за встановлену плату (п.1 договорів).

Пунктами 3 договорів встановлено, що на земельній ділянці знаходяться багаторічні насадження і шпалера.

Відповідно до п. 14 договорів земельні ділянки передаються в оренду для вирощування багаторічних насаджень.

Згідно з пунктом 41 договорів останні набирають чинності після підписання сторонами та державної реєстрації.

Судами встановлено, що зазначені договори були підписані представниками обох сторін, а також були зареєстровані в Білгород-Дністровському районному відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 05.03.2005 року (а.с. 17-202, т.ІІ).

На виконання умов укладених договорів у березні 2005 року позивач-1 (СФГ "Черемшина") розпочав сільськогосподарські роботи з вирощування винограду та яблук.

Матеріалами справи доведено, що 02.04.2005 року між Селянським (фермерським) господарством "Черемшина" (позивач-1) та Відкритим акціонерним товариством "Ударний" (позивач-2) укладений договір про сумісну діяльність з вирощування винограду, предметом якого є сумісна діяльність сторін по вирощуванню винограду з метою отримання врожаю та розподілу його між сторонами договору пропорційно участі кожного (а.с. 1-2, т. II).

За умовами вказаного договору сторони розробляють та затверджують технологічну карту виконання робіт по сортам винограду (пункт 4.1.3 договору від 02.04.2005 року).

Відповідно до технологічної карти позивачами були проведені такі роботи з вирощування винограду на 122,8 га: обрізка та вивіз виноградної лози;

ремонт шпалери; пов'язка сухої лози; зелена обломка та удаління дикої лози;

прополка; міжрядна обробка та двократне оприскування засобами захисту рослин;

з вирощування яблук на 16,6 га: обрізка та вивіз гілок, двократна міжрядна обробка; чотирьохкратне оприскування засобами захисту рослин.

При цьому затрати СФГ "Черемшина" на вирощування врожаю винограду та яблук склали 100076,00 грн., а затрати ВАТ "Ударний" –100158,00 грн.

Водночас, апеляційним судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Ім.28 червня" чинило позивачам перешкоди у користуванні земельними ділянками з названими багаторічними насадженнями, частково зібрало врожай з цих багаторічних насаджень, чим спричинило збитки позивачам, які до моменту збирання врожаю зробили необхідний комплекс агротехнічних заходів щодо оброблення винограду та яблук.

Скасовуючи рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2008 року, яким у позові відмовлено та задовольняючи позовні вимоги частково, апеляційний суд виходив із того, що:

Відповідач (ВАТ "Ім. 28 червня"), який не був і на теперішній час не є власником багаторічних насаджень, здійснив на спірних земельних ділянках збір врожаю, який згодом реалізував, проти чого не заперечує сам відповідач у поясненнях, наданих у судових засіданнях апеляційної інстанції.

Апеляційним судом також встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Ім. 28 червня" звернулося до Білгород-Дністровського міськрайонного суду з позовом до Білгород-Дністровської райдержадміністрації і власників 93 земельних ділянок про визнання недійсними державних актів виданих землевласникам в частині закріплення за ними права власності на багаторічні насадження. Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 30.06.2006 року по справі №2а-424/2006р. позовні вимоги були задоволенні частково - визнано частково недійними акти видані відповідачам в частині закріплення за ними права власності на багаторічні насадження.

Увалою апеляційного суду Одеської області від 29.11.2006 року постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 30.06.2006 року залишено без змін Постановою Вищого адміністративного суду України від 20.02.2008 року постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 30.06.2006 року по справі №2а-424/2006р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29.11.2006 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 53-62, т. 3, а.с.138-141, т.4).

Як зазначено вище, саме на підставі цих скасованих судових рішень (постанови Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 30.06.2006 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 29.11.2006 року) було прийнято оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2008 року.

При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки виконані позивачами роботи по вирощування винограду та яблук були здійсненні у відсутність договірних відносин з відповідачем, який є власником багаторічних насаджень, то позовні вимоги СФГ "Черемшина" та ВАТ "Ударний" є неправомірними та необґрунтованими.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що предметом спору по даній справі є багаторічні насадження, які у процесі паювання ділянок між колишніми акціонерами відповідача були включені до їх державних актів на право власності на землю, що в свою чергу стало порушенням чинного законодавства України.

Апеляційний господарський суд не погодився з таким висновком місцевого господарського суду та зазначив, що предметом спору між сторонами є не право власності на багаторічні насадження, а відшкодування завданої позивачам шкоди, а саме: понесених витрат на вирощування винограду та яблук та задовольнив позовні вимоги СФГ "Черемшина" з огляду на наступне.

Вимогами статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Окрім того, відповідно до вимог статті 224 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами статті 22 Цивільного кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Перевіривши наданий СФГ "Черемшина" уточнений розрахунок позовних вимог від 10.01.2008 року (а.с. 110-111, т.4) апеляційний суд дійшов висновку, що стягненню підлягають понесені СФГ "Черемшина" затрати на вирощування врожаю винограду та яблук у сумі 100076, 00 грн.

В решті позову апеляційний суд відмовив, але при цьому будь –яких підстав відмови у позові, обставин справи та інших обов'язкових доводів та висновків не зазначив.

Що ж стосується вимог, які задоволені, касаційна інстанція вважає за необхідне зазначити таке.

Розмір шкоди –це один з обов'язкових елементів правопорушення при наявності якого виникають підстави для покладання на винну особу відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди.

При цьому, стягненню підлягає не будь –яка шкода, а тільки та, яка об'єктивно пов'язана з протиправною поведінкою винної особи (реальні збитки та упущена вигода).

Отже для вирішення даного спору по суті суду необхідно було дослідити розрахунок позовних вимог та встановити чи є, наприклад, вартість реєстрації договорів оренди, ксерокопії, фіксований податок, витратами, які позивач зазнав в зв'язку із неправомірною поведінкою відповідача.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач зібрав врожай частково, але будь –яких висновків з цього приводу не зробив, та поклав відповідальність на відповідача в повному обсязі.

Зазначені обставини судом першої інстанції взагалі не досліджувались.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судових рішень не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Одеської області від 31.01.2008 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2008 року у справі № 14-27-6-26/84-06-2115 господарського суду Одеської області скасувати.