ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2009 р.
№ 3/166
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Калуської міської ради на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008рю та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008р.
у справі №3/166 господарського суду Івано-Франківської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Прикарпаттяобленерго" в особі Калуського РЕМ
до відповідача Калуської міської ради
про стягнення 110541,53грн.
за участю представників:
ВАТ "Прикарпаттяобленерго" – не з’явилися;
Калуська міська рада – не з’явилися
в с т а н о в и л а :
Відкрите акціонерне товариство "Прикарпаттяобленерго" в особі Калуського РЕМ звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача –Калуської міської ради 110541,93грн., у т.ч. 106400грн. основної заборгованості, 2813, 04грн. пені, 488, 59грн. річних, 839, 90грн. збитків від інфляції.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що, відповідно до умов договору поруки №249/2003, відповідач поручився за виконання Калуським ВУ "Міськводоканал", правонаступником якого є МДП "Калуштеплокомуненерго", зобов’язань за договором на користування електричною енергією №150 від 14.04.2000р. та договором реструктуризації заборгованості №248/2003 від 24.06.2003р. При цьому, позивач посилається на те, що боржник –Калуське ВУ "Міськводоканал" не виконав взятих на себе зобов’язань щодо здійснення оплати за спожиту електричну енергію за період з травня по серпень 2006р. (а.с.2).
Відповідач у справі – Калуська міська рада у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:
- договір поруки №249/2003 втратив свою чинність, оскільки відповідні зобов’язання передані Калуському ВУ Міськводоканал", за яке поручилась Калуська міська рада, ДМП "Калуштеплокомуненерго";
- щодо боржника ДМП "Калуштеплокомуненерго" 06.02.2006р. порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;
- вимоги позивача входять до затвердженого реєстру грошових вимог кредиторів боржника –ДМП "Калуштеплокомуненерго";
- договір поруки є недійсним, оскільки укладений з порушенням чинного законодавства, т.я. передбачає виплати, які не передбачені місцевим бюджетом (а.с.14-15, 122-124).
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.10.2006р. до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору залучено ДМП "Калуштеплокомуненерго" (а.с.24).
Третя особа –ДМП "Калуштеплокомуненерго" у поясненні на позов зазначає, що заявлені вимоги визнані та включені до реєстру вимог кредиторів у межах провадження у справі про банкрутство (а.с.27).
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду з Калуської міської ради на користь ВАТ "Прикарпаттяобленерго" стягнуто 106400грн. основної заборгованості, 2813.04грн. пені, 488,59грн. річних, 839,90грн. збитків від інфляції (а.с.129-130).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- відповідач поручився за виконання Калуським ВУ "Міськводоканал", правонаступником якого є ДМП "Калуштеплокомуненерго", зобов’язань за договором №150 від 14.04.2000р. на користування електричної енергії та договором №248/2003р. від 24.06.203р. на реструктуризацію заборгованості;
- третя особа зобов’язання за вказаними договорами з настанням строку не виконала, допустивши заборгованість за період з травня по серпень 2006р. у розмірі 106400грн.;
- згідно умов договору поруки, відповідач зобов’язаний виконати відповідне зобов’язання третьої особи, у т.ч. в частині сплати пені.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008р. залишено без змін (а.с.175-178).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Калуська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати в частині стягнення 2813,04грн. пені, 488,59грн. річних та 839,90грн. збитків від інфляції.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм матеріального права (а.с.180-181).
Позивач у справі –ВАТ "Прикарпаттяобленерго" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить прийняті у справі судові акти залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлені наступні обставини.
24.06.2003р. між ВАТ "Прикарпаттяобленерго" та Калуським ВП "Міськводоканал" укладено договір №248/2003 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до якого сторонами визначено розмір заборгованості та порядок її погашення. Зокрема, сторонами узгоджено, що частина заборгованості за використану електроенергію у сумі 1596000грн. реструктуризуєтся на 5 років. При цьому, погашення заборгованості проводиться шляхом щомісячного, до 5 числа кожного місяця, перерахування грошових коштів в сумі 26600грн., починаючи виплати з 01.06.2003р.; кінцевий термін погашення заборгованості - 01.06.2008р. (п.2.1 договору).
Зазначеним договором передбачена відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення у разі недотримання термінів погашення заборгованості, вказаних у п.2.1 договору.
24.06.2003р., з метою забезпечення виконання зобов’язань боржником, між позивачем та відповідачем у справі –Калуською міською радою укладено договір поруки №249/2003.
Відповідно до умов зазначеного договору, відповідач поручився за виконання Калуським ВУ "Міськводоканал" зобов’язань на загальну суму 2869413,18грн., які визначені договором №248/2003 від 24.06.2003р., у т.ч. щодо оплати заборгованості за електроенергію станом на 01.06.2003р. у розмірі 2 391 607,24грн.
Вищевказаним договором поруки визначено, що поручитель –Калуська міська рада несе солідарну відповідальність за невиконання забезпечених зобов’язань боржника у повному обсязі, у т.ч. у вигляді пені, у розмірі, передбаченому основних договором.
Дійсність вищевказаного договору поруки була предметом розгляду у справі №Пр-5/27 господарського суду Івано-Франківської області за позовом Калуської міської ради до ВАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Калуський РЕМ, ДМП "Калуштеплокомуненерго". Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2007р., яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2008р., у вказаній справі у задоволенні позову про визнання недійсним вказаного договору поруки відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2008р. рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції у справі №Пр-5/27 залишені без змін.
Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача як особи, що поручилась за Калуське ВУ "Міськводоканал", правонаступником якого є МДП "Калуштеплокомуненерго", виконати за боржника зобов’язання з оплати коштів за електроенергію за період з травня по серпень 2006р. з урахуванням інфляції та процентів, а також сплати пені.
Заявлені позовні вимоги правильно визнані обґрунтованими судами першої та апеляційної інстанцій з наступних підстав.
Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. При цьому, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Враховуючи встановлення судами, що третя особа –ДМП "Калуштеплокомуненерго" як правонаступник Калуського ВУ "Міськводоканал" не виконало взятих на себе зобов’язань в частині оплати заборгованості за використану електроенергію (яка була розстрочена відповідно до договору №248/2003р. від 24.06.2003р. про реструктуризацію заборгованості) в частині оплати по 26 600грн. за травень, червень, липень та серпень 2006р., у встановлений таким договором строк, ними зроблений правильний висновок про те, що вимоги про сплату відповідних коштів з урахуванням збитків від інфляції та процентів відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, а також передбаченої договором пені, з відповідача, який поручився за боржника, є правильним.
Посилання відповідача у поданій касаційній скарзі на те, що зазначеним договором поруки його відповідальність обмежена сумою 2869413,18грн., що зазначена у п.2.2 договору, хибні, оскільки, п.3.3. договору передбачає повну відповідальність поручителя, тобто сторонами договору поруки не змінено принцип повної відповідальності поручителя, що визначний ч.2 ст. 554 ЦК України.
Безпідставні і твердження відповідача про те, що у зв’язку з порушенням щодо боржника –ДМП "Калуштеплокомуненерго" справи №Б-7/29 про банкрутство та накладення ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 06.02.2006р. мораторію на задоволення всіх вимог кредиторів з часу порушення такої справи зупиняється виконання зобов’язань боржника та не нараховується пеня.
Так, в силу ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Таким чином, мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується щодо вимог, строк виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення відповідних зобов’язань.
Однак, на момент введення мораторію зазначеною ухвалою –06.02.2006р., строк виконання зобов’язань з сплати платежів за травень-серпень 2006р., виконання яких є предметом спору у даній справі, ще не настав.
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008р., якою залишено без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.07.2008р. у даній справі, не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
постанову Львівського апеляційного господарського суду від 05.11.2008р. у справі №3/166 господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін, а касаційну скаргу Калуської міської ради –без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В. Судді Васищак І.М. Палій В.М.