Рішенням Господарського суду Київської області від 11.07.2008 р. (суддя Конюх О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Колос" на користь Підприємства "Агроавіатехмаш" Дніпропетровської міської громадської організації "Асоціація авіації ЗАНГ України" 40060,10 грн. основного боргу, 20479,89 грн. збитків, завданих внаслідок інфляції, 3951,04 грн. три проценти річних, 644,91 грн. державного мита та 99,27 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою від 21.10.2008 р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду (судді –Чорногуз М.Г., Разіна Т.І., Зеленіна Н.І.) рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2008 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою апеляційної інстанції, ТОВ "Агрофірма "Колос" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та прийняти на правити справу на новий розгляд.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 02.02.2009 р. у зв’язку з виходом з відпустки судді Фролової Г.М., для перегляду в касаційному порядку справи № 2/028-08 призначеної до розгляду на 03.02.2009 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді –Полянський А.Г., Фролова Г.М.

Позивач не скористався наданим правом на участь у засіданні касаційної інстанції.

Відзиву від позивача на касаційну скаргу не надходило.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 травня 2005 року між Підприємством "Агроавіатехмаш" Дніпропетровської міської громадської організації "Асоціація авіації ЗАНГ України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Колос" було укладено договір на виконання авіахімічних робіт № 12.

Згідно п. 4.3 договору замовник за 5 днів до початку робіт перераховує виконавцю аванс в розмірі 50% суми заявленої площі, по тарифам вказаним в договорі, а разі закупки хімпрепаратів –100% їх вартості, інші 50% суми оплачує на протязі 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт.

На виконання умов укладеного сторонами договору № 12 від 15 травня 2005 року сторонами були підписані та скріплені печатками акти виконаних робіт: від 15 травня 2005 року на загальну суму 48040 грн., від 17 березня 2006 року на суму 676 грн., від 1 грудня 2005 року на суму 27 000 грн.; від 25 квітня 2006 року на суму 6000 грн. ; від 7 жовтня 2005 року на суму 5000 грн. Всього згідно актів виконаних робіт, по договору № 12 було виконано робіт на загальну суму 86716 грн.

Також 11 червня 2005 року сторонами було укладено договір на виконання авіахімічних робіт № 7. На виконання умов цього договору, сторонами були підписані та скріплені печатками акти виконаних робіт від 17 березня 2006 року на суму 9324 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги Підприємства "Агроавіатехмаш" Дніпропетровської міської громадської організації "Асоціація авіації ЗАНГ України" місцевий господарський суд виходив з того, що на підтвердження оплати за виконані авіахімічні роботи відповідачем було подано до місцевого господарського суду копії платіжних доручень, які неприйняті господарським судом Київської області в якості належних доказів оплати в розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України, оскільки в полі "Призначення платежу" вищезазначених платіжних доручень зазначено оплату за авіапослуги згідно договору № 7 від 11 червня 2005року, а не договору № 12 від 15 травня 2005 року, який є предметом розгляду справи.

Також, судом апеляційної інстанції було відзначено про те, що копії накладних № 25 від 18 січня 2007 р., № 26 від 18.01.2007 р. та копія довіреності МАИ № 600042 від 18 січня 2007 р., з яких вбачається отримання підприємством "Агроавіатехмаш" поросят та цукру в рахунок розрахунків за авіахімічні роботи, не приймаються в якості належних доказів оплати за виконані позивачем авіахімічні роботи, оскільки пунктом 4.3 договору від 15 травня 2005 року № 12 визначено, що інша форма оплати послуг може бути оговорена в додатковому узгодженні таке додаткове узгодження до договору від 15 травня 2005 року № 12 між підприємством "Агроавіатехмаш" та ТОВ "Агрофірма "Колос" щодо розрахунку за виконані авіахімічні роботи поросятами та цукром не укладалось.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно пункту 6.1. договору від 15 травня 2005 року, умови даного договору можуть бути змінені чи доповнені за взаємною згодою двох сторін з обов'язковим складанням додаткового узгодження.

Разом з цим, матеріали справи містять додаткове узгодження до договору № 12 від 15.05.2005 р. (а.с. 64), згідно якого Замовник розраховується з виконавцем за виконані аівахімроботи сільгосппродукцією врожаю 2005 року: пшениця 3-го, 4-го, 5-го, 6-го класів; ячмінь (п.1.1).

Розрахунок провести до 10.08.2005 р., по ціні, яка складається на біржі на час розрахунку (п.1.2).

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Стаття 651 ЦК України передбачає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо (ст. 653 ЦК України).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦК України).

Відповідно до вказаних вимог цивільного законодавства, сторони за взаємною згодою змінили умови оплати виконаних робіт позивача з надання авіахімічних робіт, а саме розрахунок відповідача повинен був проводитись сільськогосподарською продукцією 2005 року (п.1.1 додаткового узгодження до договору № 12 від 15.05.2005 р.).

Приймаючи рішення про часткове стягнення боргу з відповідача суди не звернули увагу та не дали оцінку відповідному додатковому узгодженню, яким було змінено умови оплати робіт по договору № 12 від 15.05.2005 р. грошовими коштами на сільгосппродукцію, як підставу звернення позивача з позовом про стягнення боргу за виконані роботи саме грошовими коштами, а не сільгосппродукцією.

В порушення вимог процесуального права (ст. ст. 43, 47, 38, 43 ГПК України (1798-12) ), приймаючи рішення та постанову суди не забезпечили всебічний та повний розгляд обставин справи, не дослідили, не встановили та не надали юридичну оцінку всім обставинам справи, що призвело до передчасних і необґрунтованих висновків.

Згідно ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди порушили і неправильно застосували норми матеріального права, в зв’язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111-7 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників відповідача оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Колос" задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 11.07.2008 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2008 року у справі № 2/028-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Київської області.