ТОВ "Росинка Криму" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до СПД -фізичної особи ОСОБА_1. про стягнення з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог 10 723 грн. 31 коп. у зв'язку з неповною сплатою СПД -фізичною особою ОСОБА_1. поставленого товару за договором № 502 від 19.06.2002.

Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 24.11.2005 у справі № 2-3/15013-2005 позов задоволено, стягнуто з СПД -фізичної особи ОСОБА_1. на користь ТОВ "Росинка Криму" заборгованість у розмірі 10 723 грн. 31 коп., а в частині стягнення 150 грн. провадження у справі припинено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.02.2006 у справі № 2-3/15013-2005 призначено судово-економічну експертизу.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 у справі № 2-3/15013-2005 рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 24.11.2005 скасовано, у позові ТОВ "Росинка Криму" відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.03.2007 у справі №2-3/15013-2005 рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 24.11.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.09.2006 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної республіки Крим.

Справі був привласнений № 2-9/6425.1-2007.

Ухвалою господарського суду Автономної республіки Крим від 21.06.2007 у справі № 2-9/6425.1-2007 призначена повторна судово-економічна експертиза.

В процесі розгляду справи ТОВ "Росинка Криму" декілька разів уточнювало позовні вимоги, в результаті чого відмовилось від стягнення з СПД -фізичної особи ОСОБА_1. 6 521 грн. 71 коп. інфляційних витрат та просить суд стягнути з СПД -фізичної особи ОСОБА_1. суму основного боргу у розмірі 9 134 грн. 85 коп. за договором від 19.06.2002.

Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 24.09.2008 у справі № 2-9/6425.1-2007 позов ТОВ "Росинка Криму" задоволено частково; з СПД -фізичної особи ОСОБА_1. стягнуто 9 134 грн. 85 коп.; в іншій частині позову провадження у справі припинено на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 у справі № 2-9/6425.1-2007 рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 24.09.2008 змінено частково; у позові ТОВ "Росинка Криму" відмовлено; в іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Росинка Криму" просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 № 2-9/6425.1-2007 та залишити в силі рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 24.09.2008.

Вищим господарським судом України ухвалою від 09.01.2009 у справі № 2-9/6425.1-2007 порушено касаційне провадження.

Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України Шульги О.Ф. від 02.02.2009 у справі № 2-9/6425.1-2007 змінено та призначено наступний склад колегії суддів: Плюшко І.А. -головуючий, судді Разводова С.С., Самусенко С.С. (доповідач).

Сторони процесуальним правом участі їх повноважних сторін в судовому засіданні касаційної інстанції не скориталися.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм матеріального та процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.06.2002 між ТОВ "Росинка Криму" та СПД -фізичною особою ОСОБА_1. укладений договір № 502 на поставку напоїв та інших товарів, за умовами якого покупець (СПД -фізична особа ОСОБА_1.) зобов'язаний повністю оплатити товар протягом 15 днів з дня відпуску товару продавцем (ТОВ "Росинка Криму").

Строк дії договору № 502 від 19.06.2002 додатковою угодою до даного договору був встановлений сторонами до 31.12.2004.

У період дії даного договору позивач поставив відповідачу товар на суму 107859,32грн., у тому числі вартість тари 2324,65грн. по витратним накладним.

Акти звірки відповідачем підписано із зауваженнями по сумі боргу, що залишилася, але ні в одному акті не вказано, що по якій-небудь накладній товар не отриманий.

За період з 09.07.2002 по 29.12.2004 відповідачем проведені розрахунки з позивачем на 93003, 88 грн. (зокрема за тару).

01.01.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Росинка Криму" та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1був укладений договір №502.

Пунктом 3.1 договору № 502 від 01.01.2005 сторони передбачили, що оплату за кожну поставлену партію товару Покупець (відповідач) здійснює в перебігу семи календарних днів з моменту отримання товару.

За період з січня по травень 2005 (включно) позивачем був відпущений відповідачеві товар на суму 5282,92 грн. (в т.ч. 84, 80 грн. - тара).

Підписуючи станом на 16.06.2005 і 10.10.2005 акти звірки, відповідач не оспорював отримання товарів по вказаних накладних.

Суд першої інстанції встановив, що розрахунки за договором №502 від 01.01.2005 відповідачем проведені в повному об'ємі - 5282, 92 грн. (зокрема тара).

Залишок від отриманих позивачем у 2005 році коштів в сумі 5720,59 грн. (зокрема) було зараховано позивачем в рахунок наявного боргу за договором №502 від 19.06.2002.

Згідно ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта у даній справі оцінено господарським судом за правилами ст. 43 ГПК України.

Позивач заявою вих. №179 від 12.09.2008 зменшив позовні вимоги та відмовився від стягнення з відповідача 6521,71грн. інфляції.

Відмову судом прийнято в порядку п.4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем суду не представлено належних доказів розрахунків.

При вказаних обставинах місцевий господарський суд встановив, що позовні вимоги в частині стягнення боргу за договором №502 від 19.06.2002 в сумі 9134,85 грн. документально обгрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на проведення судово-економічної експертизи №29 від 30.11.2007 та №608 від 03.08.06.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. - 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи встановлені судами обставини у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України встановила висновки апеляційного господарського суду помилковими.

Дану справу суди розглядали неодноразово з призначенням судово-бухгалтерської експертизи.

Колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом виконано вказівки постанови Вищого господарського суду України від 26.03.2007 у справі №2-3/15013-2005 відповідно до ст. - 111-12 ГПК України і прийняте господарським судом першої інстанції рішення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та відповідає положенням ст. 43 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення" від 29.12.1976 № 11 (v0011700-76) .

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9-- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу ТОВ "Росинка Криму" задовольнити.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.11.2008 у справі № 2-9/6425.1-2007 скасувати.

Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.09.2008 у справі № 2-9/6425.1-2007 залишити без змін.