У червні 2008 року Мале приватне підприємство "Сердолик", звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання прибудови самовільним будівництвом, зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 27 жовтня 2008 року (суддя Шевчук Н.Г.) у справі № 5020-4/288-2/349 позов задоволено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27 листопада 2008 року (судді Заплава Л.М., Антонова І.В., Прокопанич Г.К.) рішення господарського міста Севастополя від 27 жовтня 2008 року (суддя Шевчук Н.Г.) у справі № 5020-4/288-2/349 скасовано прийнято нове рішення яким у позові відмовлено.

Не погодившись з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду, Мале приватне підприємство "Сердолик" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.11.2008 року у справі № 5020-4/288-2/349, а рішення господарського суду міста Севастополя від 27.10.2008 року у справі № 5020-4/288-2/349 залишити без змін.

Вимоги касаційної скарги Мале приватне підприємство "Сердолик" обґрунтовує тим, що постанова Севастопольського апеляційного господарського суду прийнята з порушенням вимог матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Постанова апеляційного суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. - 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, судом апеляційної інстанції встановлено, що Рішенням Севастопольської міської Ради народних депутатів № 147 від 17.11.1992 року Малому приватному підприємству "Сердолик" надано із земель міста у постійне користування земельну ділянку для будівництва соціально-культурного та торгового центру площею 2,0 га, за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова.

Державним актом, виданим 30.07.1993 року Севастопольською міською Радою народних депутатів, посвідчено право малого приватного підприємства "Сердолик" на постійне користування земельною ділянкою площею 2,1870 га розташованою в м. Севастополь, пр. Ген. Острякова. Акт зареєстровано у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 27.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 вересня 2003 року між малим приватним підприємством "Сердолик" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1укладено договір спільної участі №2 у будівництві торгово-сервісного центру з автосалоном. Предметом якого є спільна участь сторін у будівництві частини першої черги торгово-сервісного центру, входить до складу соціально-культурного центру по пр. Ген. Острякова, 164.

Пунктом 1.5 договору передбачено, що після здачі об'єкту в експлуатацію, сторони набувають право власності на свою частку об'єкту, передбачену п. 1.5.1-1.5.2 зазначеного договору та здійснюють його оформлення у відповідності з діючим законодавством України.

У відповідності до п. 6 договору предметом цього договору не є будівництво другої черги торгово-сервісного центру, що входить до складу соціально-культурного та торгового центру.

Актом державної приймальної комісії від 21.12.2007 року, зареєстрованим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю 27.12.2007 року за № 465 та затвердженим Ленінською районною державною адміністрацією 27.12.2007 року за №1573р, прийнятий в експлуатацію об'єкт першої черги торгово-сервісного центру, розташований за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 164.

Апеляційним судом також було витребувано та досліджено умови договору пайової участі № 2 від 12.09.2003 року. Так, п. 1.1 цього договору визначено предметом договору -пайову участь "пайовика" (відповідача) у будівництві торговельно-сервісного центру з автосалоном, який зазначений на генеральному плані забудови № 5 та входить до складу комплексу суспільно-торгівельного Центру, розташованого в районі за адресою м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 162 та його наступна експлуатація.

У відповідності до п. 1.2 договору пайової участі № 2 від 12.09.2003 року пайове будівництво здійснювалось на земельній ділянці, яку було надано Малому приватному підприємству "Сердолик" рішенням Севастопольської міської Ради народних депутатів № 147 від 17.11.1992 року для будівництва соціально-культурного та суспільного центру.

Додатками №2 та № 3 до договору пайової участі № 2 від 12.09.2003 року визначено строки виконання робіт та перелік індивідуального майна, що входить до складу об'єкту і яке буде передане у власність .

Зазначеним договором передбачений обов'язок Малого приватного підприємства "Сердолик" надання для будівництва об'єкт земельної ділянки та винесення межі в натурі з підписанням сторонами відповідного акту.

Пайовик прийняв на себе обов'язки генерального підрядника будівництва об'єкту при цьому договором передбачено, що земельна ділянка повинна бути передана за актом прийому-передачі, а після оформлення права власності на певну частину об'єкта, пайовик вправі оформити на своє ім'я право користування земельною ділянкою в межах та розмірі визначених фірмою (п.п.5) п.2.3. договору пайової участі № 2 від 12.09.2003 року).

П.п. 20) п. 2.4 на пайовика було покладено зобов'язання, після закінчення будівництва та вводу до експлуатації об'єкта та оформлення права власності на його частину, оформити на своє ім'я в установленому порядку право користування частиною земельної ділянки у межах та розмірі визначеному фірмою.

У відповідності до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином сторонами договору пайової участі № 2 від 12.09.2003 року було визначено всі істотні умови договору та обов'язок виконання сторонами його умов.

Приписами ст. 599. Цивільного кодексу України (435-15) встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а також судом апеляційної інстанції досліджено положення розділу 9 договору в якому визначено строк дії договору та умови його припинення. Позивачем при розгляді справи по суті не було надано суду жодних доказів які б свідчили про припинення цього договору у відповідності до зазначеного розділу. А також, не надано доказів припинення права користування у відповідності до вимог ст. 416 Цивільного кодексу України.

Судом апеляційної інстанції досліджено акт прийому-передачі від 27.12.2007 року частки торгівельно-сервісного центру розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, 164 у відповідності до якого Мале приватне підприємство "Сердолик" передало фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1у власність магазин не продтоварів, який розташований на цокольному поверсі, загальною площею 648,1 кв. м.; магазин № 1 з виставочним майданчиком, загальною площею 425,0 кв. м., розташований на першому поверсі (загальна площа 418, 0 кв. м.) в тому числі торгівельною площею 410, 7 кв. м. і виставковим майданчиком, площею 226,3 кв. м., обладнаний двома відокремленими сходами площею 6,1 кв. м. і 2,0 кв. м.; магазин № 2, розташований на другому поверсі, загальною площею 222,3 кв. м.

Фондом комунального майна СМР 17 січня 2008 року видано свідоцтво про право власності на приміщення магазину № 1, розташованого на першому поверсі будинку 164 по пр. Ген. Острякова, та приміщення першого поверху з 1-9 по 1-14, загальною площею 425,0 кв. м.; виставкова площадка 1; сходи, яким підтверджено право власності фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 на це майно.

Частиною 3 ст. 415 ЦК України передбачено, що особа, до якої перейшло право власності на будівлі (споруди), набуває право користування земельною ділянкою на тих же умовах і в тому ж обсязі, що й попередній власник будівлі (споруди).

Частиною 1 ст. 377 ЦК України та ч. 1 п. 1 ст. 120 Земельного кодексу України передбачено, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором.

А передачу земельної ділянки фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1було здійснено на договірних засадах не порушуючи норми права так у відповідності до вимог ст. 413. Цивільного кодексу України (435-15) власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору.

Доводи касатора про порушення відповідачем норм права щодо реконструкції останнім виставкового майданчика в замкнуте приміщення безпідставні, оскільки у відповідності до вимог ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Крім того, позивачем необґрунтовано які саме його права та інтереси порушено діями відповідача у зв'язку з використанням власного майна.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія вважає, що судом апеляційної інстанцій при розгляді цієї справи по суті правильно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, висновок суду апеляційної інстанції про необґрунтованість позовних вимог є правомірними.

Отже, при вирішенні спору, судом апеляційної інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому постанову апеляційної інстанції слід залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. - 111-5, - 111-7, - 111-9, - 111-10, - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -