02.10.2007р. АЕК "Київенерго" звернулися до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Житлово-комунальне господарство "Геолог" 120 468,08грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 17 356,64 грн. інфляційних, 9 805,12 грн. пені, 5 117,01грн. 3 % річних, посилаючись на невиконання відповідачем (абонентом) умов укладеного між сторонами договору від 01.10.2004 року № 153-2802.

06.11.2007р. рішенням господарського суду м. Києва (суддя Паламар П.І.), залишеним без змін 29.09.2008р. постановою Київського апеляційного господарського суду (судді: Корсак В.А. –головуючий, Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) позов задоволено частково, присуджено до стягнення з ТОВ "Житлово-комунальне господарство "Геолог" 119 437,03грн. заборгованості, 17 356,44грн. інфляційних, 9 805,12 грн. пені, 5 117,01грн. 3 % річних. В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Житлово-комунальне господарство "Геолог" посилались на неповне встановлення судами фактичних обставин справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та ухвалення незаконних судових рішень, тому просили їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши представників сторін та проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів погоджується з вимогами заявника виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, попередні судові інстанції виходили з вимог ст.ст. 622, 624, 625 Цивільного кодексу України, встановленого факту неналежного виконання відповідачем умов договору від 1 жовтня 2004 року в частині оплати поставленої теплової енергії, що підтверджувалось даними особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії протягом жовтня 2004 року –серпня 2007 року на суму в розмірі 124 430,69грн., а також факту оплати відповідачем частини спожитої теплової енергії в сумі 4 993,66грн. та наявності боргу - 119 437,03грн.

Також, суди зазначали, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за поставлену теплову енергію в період з вересня по жовтень 2004 року –до моменту укладення договору № 153-2802 –задоволенню не підлягають, зважаючи на підстави заявленого позову, а саме, договір від 1 жовтня 2004 року.

Висновок судів про безпідставність вимог про стягнення боргу за вересень 2004 року є обґрунтованим та правомірним.

Проте, з викладеною позицією попередніх судових інстанцій щодо задоволення позовних вимог про стягнення боргу за жовтень 2004 року –серпень 2007 року, пені, інфляційних та річних погодитись не можна, оскільки рішення в цій частині ухвалені в порушення вимог ст. 43 ГПК України, при неповно встановлених фактичних обставинах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов п. 2 додатку № 4 до договору №153-2802 абонент щомісяця самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Проте, при ухваленні оскаржуваних судових рішень, попередні судові інстанції не з'ясували наявність відповідних актів звірки та платіжних вимог – доручень, а в разі їх наявності, не залучили до матеріалів справи та не надали належної правової оцінки.

При цьому, суди не встановили та не навели у судових рішеннях обсяги спожитої теплової енергії, яка підлягала оплаті, не навели розрахунку стягнутих сум, в тому числі інфляційних, 3 % річних та пені.

Зважаючи на викладене та вимоги ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення попередніх судових місцевого суду підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово –комунальне господарство "Геолог" задоволити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2008р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2007р. у справі №42/421 скасувати, а справу направити для нового розгляду.