СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
У Х В А Л А
від 08.02.67
(Витяг)
К. пред'явила в суді позов до М. про визнання недійсним договору дарування будинку і виселення. Позивачка зазначала, що 27 червня 1963 р. вона уклала з відповідачем договір про передачу йому половини належного їй будинку на умовах довічного утримання. Проте М. не виконував взятих на себе обов'язків і не надавав їй матеріальної допомоги.
Рішенням народного суду Васильківського району Київської області від 6 вересня 1965 р. позов частково задоволено. Суд розірвав цей договір, а в позові про виселення відповідача відмовив.
Ухвалою Київського обласного суду від 7 жовтня 1965 р. рішення народного суду залишено без змін.
У протесті заступника Голови Верховного Суду УРСР ставилося питання про скасування судових рішень в частині відмовлення К. в позові про виселення і надіслання справи щодо цього на новий розгляд. Протест підлягав задоволенню з таких підстав.
У справі встановлено, що позивачка похилого віку і потребує матеріальної допомоги. 27 червня 1963 р. вона за договором передала у власність відповідача половину належного їй будинку на умовах довічного утримання. Оскільки відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань і відмовився утримувати її, народний суд правильно задовольнив позов у частині розірвання договору. Проте суд необгрунтовано відмовив у позові про виселення М., керуючись при цьому законодавством, що регулює правовідносини, які виникають із договору найму жилого приміщення. З цих же підстав виходила і судова колегія обласного суду, залишаючи рішення без зміни.
Проте з такими доводами погодитися не можна. Позов про виселення М. пред'явлено з підстав розірвання договору довічного утримання. Відповідно до ст. 428 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06) при розірванні такого договору у зв'язку з невиконанням набувачем договірних зобов'язань будинок слід повернути відчужувачеві.
На підставі наведеного, керуючись статтями 336, 337 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06) , судова колегія Верховного Суду УРСР протест заступника Голови Верховного Суду задовольнила, рішення народного суду Васильківського району і ухвалу Київського обласного суду в частині відмови К. в позові про виселення М. скасувала, а справу в цій частині направила на новий розгляд до народного суду в іншому складі суддів.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 2, 1995 р.