СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР

                           У Х В А Л А

 від 16.04.64

                                                           (Витяг)

     Судова колегія  у  цивільних  справах  Верховного  Суду УРСР,
розглянувши  в  судовому  засіданні  протест   заступника   Голови
Верховного  Суду УРСР на ухвалу народного суду Центрального району
м. Одеси від 27 серпня 1962 р.  в справі за позовом А.Г. до Г.Г. і
К.  про визнання  договору  купівлі-продажу  1/2  частини  будинку
недійсним, встановила.

     Рішенням народного суду  4-ої  дільниці  Приморського  району
м. Одеси від 20 квітня 1959 р.  Г.Г. і А.Г. визнані співвласниками
будинку. 24 травня 1961 р. відповідачка Г.Г. свою половину будинку
продала К.  за 3800 крб. У червні 1961 р. А.Г. пред'явила позов до
Г.Г.  і К.  про визнання цього договору недійсним,  посилаючись на
те,  що він як співвласник має переважне право на купівлю частини,
яка належала його колишній дружині відповідачці Г.Г. При укладенні
договору  між  відповідачами  він  перебував  у  лікарні  і не був
повідомлений про продаж половини будинку,  у зв'язку з чим не  міг
скористатись своїм правом.

     Ухвалою народного  суду  Центрального району м.  Одеси від 27
серпня 1962 р. провадження в справі закрито.

     У протесті  заступника  Голови Верховного Суду УРСР ставиться
питання про скасування ухвали народного суду і направлення  справи
на  новий  розгляд.  Протест підлягає задоволенню з таких підстав.
Закриваючи провадження в справі,  народний суд послався на те,  що
позивач  визнаний  судово-психіатричною  експертизою недієздатним.
Проте закриття провадження в справі саме з цих підстав законом  не
передбачено.  У  цьому  випадку згідно зі ст.  42 Основ цивільного
судочинства  СРСР  і  союзних  республік  суд  залишає  позов  без
розгляду.  Отже,  якщо позивач дійсно є душевнохворим і визнаний у
зв'язку з цим у встановленому  законом  порядку  недієздатним,  то
суду   належало   закривати  провадження  в  справі.  Тому  ухвала
народного суду підлягає скасуванню.

     Виходячи з наведеного та  керуючись  статтями  336,  337  ЦПК
( 1503-06  ) (1503-06)
        ,  судова колегія ухвалила:  протест заступника Голови
Верховного  Суду  УРСР   задовольнити.   Ухвалу   народного   суду
Центрального району м.  Одеси від 27 серпня 1962 р.  скасувати,  а
справу направити до народного суду на новий розгляд.

 "Бюлетень законодавства і юридичної практики України",

 N 2, 1995 р.