СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УРСР
У Х В А Л А
31.08.1961
(Витяг)
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду УРСР, розглянувши в судовому засіданні протест заступника Голови Верховного Суду УРСР ухвалу Київського обласного суду від 8 червня 1961 р. в справі за позовом К. до мостопоїзда N 500 про виконання умов договору і вселення, встановила.
К. у позовній заяві посилався на те, що він виконав усі умови, передбачені угодою, укладеною між ним і відповідачем про трудову участь у будівництві жилого будинку, але відповідач відмовився надати йому квартиру площею 18,3 кв. м у будинку N 14 по вул. Остапа Вишні, як це передбачено згаданою угодою.
Народний суд Дарницького району м. Києва рішенням від 18 травня 1961 р. в позові відмовив. Київський обласний суд ухвалою від 8 червня 1961 р. рішення народного суду скасував і справу провадженням закрив.
Заступник Голови Верховного Суду УРСР у протесті просить ухвалу обласного суду скасувати і справу повернути на новий касаційний розгляд. Протест підлягає задоволенню з таких підстав. Закриваючи справу провадженням, судова колегія обласного суду послалася на те, що надання громадянам житлової площі здійснюється адміністративним порядком, тому дана справа суду не підвідомча. Однак з такими мотивами погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що в даному разі має місце спір не про надання житлової площі взагалі, а про виконання адміністрацією умов, передбачених договором про трудову участь позивача у будівництві жилого будинку. Тому, розв'язуючи спір про визнання права на житлову площу за особою, що брала участь у будівництві жилого будинку, яке здійснювалось силами робітників і службовців, суд повинен виходити з умов договору, укладеного між робітниками та адміністрацією. Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06) цей спір слід було розв'язати судовим порядком, оскільки такий є спором про право цивільне. Отже, в даному конкретному випадку судова колегія обласного суду повинна була розглянути касаційну скаргу позивача по суті, а не закривати справу провадженням за непідвідомчістю.
На підставі наведеного судова колегія ухвалила: протест заступника Голови Верховного Суду УРСР задовольнити. Ухвалу Київського обласного суду від 8 червня 1961 р. скасувати, а справу повернути до того ж суду на новий касаційний розгляд.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України",
N 3 (частина 2), 1995 р.