ПРЕЗИДІЯ ВІННИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
 від 30.11.2000
 
 
 
 
                             (Витяг)
 
 
     У жовтні   1999   р.   АТВТ    "Гніванське    хлібоприймальне
підприємство"  (далі  - АТВТ) звернулось до суду зі скаргою на дії
Державної  виконавчої  служби   Тиврівського   району   Вінницької
області,  посилаючись  на  те,  що 19 жовтня 1999 р.  на прилюдних
торгах ТОВ "Холдингова компанія "Вінниця" купила заставлене  майно
заявника   за  заниженою  ціною,  а  тому  просило  визнати  торги
недійсними.
     Справа судами  розглядалася  неодноразово.  Останньою ухвалою
Староміського районного суду м.  Вінниці  від  4  серпня  2000  р.
провадження за скаргою АТВТ закрито за непідвідомчістю.
     У касаційному порядку справа не розглядалася.
     Заступник Голови  Верховного  Суду України порушив у протесті
питання про скасування ухвали як помилкової і  направлення  справи
на новий розгляд.
     Заслухавши доповідача,   прокурора    та    перевіривши    за
матеріалами справи доводи протесту, президія Вінницького обласного
суду вважає, що протест підлягає задоволенню з таких підстав.
     Закриваючи провадження за непідвідомчістю справи, суд виходив
із того,  що спори між юридичними особами  згідно  зі  ст.  1  АПК
( 1798-12   ) (1798-12)
          розглядаються  арбітражним  судом.  Проте  з  таким
висновком суду погодитись не можна.
     Відповідно до  ст.  12  АПК  ( 1798-12  ) (1798-12)
          арбітражним судам
підвідомчі справи у спорах,  що виникають  при  укладенні,  зміні,
розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав,
справи про банкрутство, справи за заявами органів Антимонопольного
комітету  України з питань,  віднесених законодавчими актами до їх
компетенцій,  а також у спорах про  визнання  недійсними  актів  з
підстав, зазначених у законодавстві, крім спорів, що виникають при
погодженні стандартів і технічних умов,  про встановлення  цін  на
продукцію (товари),  а також тарифів на послуги (виконання робіт),
якщо вони відповідно до законодавства не можуть  бути  встановлені
за  угодою  сторін,  інших  спорів,  вирішення  яких відповідно до
законів України,  міждержавних  договорів  та  угод  віднесено  до
відання  інших органів.  Оскарження дій чи бездіяльності державних
органів арбітражно-процесуальний кодекс не передбачає.
     Таким чином,  відповідно до ст.  85 Закону від 21 квітня 1999
р. "Про  виконавче  провадження"  ( 606-14  ) (606-14)
           скарга   на   дії
(бездіяльність)  державного  виконавця  та  інших  посадових  осіб
Державної виконавчої служби по виконанню рішення  (ст.  3  Закону)
або  відмову у здійсненні таких дій може бути подана стягувачем чи
боржником до  суду  загальної  юрисдикції  за  місцем  знаходження
відповідного  відділу  Державної  виконавчої  служби або до іншого
суду й у тому разі,  коли сторонами у  виконавчому  провадженні  є
юридичні особи.
     За таких обставин висновок суду про те,  що справа підвідомча
арбітражному суду, неправильний, тому постановлена ухвала підлягає
скасуванню.
     Враховуючи наведене,  президія  Вінницького  обласного   суду
протест  заступника  Голови  Верховного Суду України задовольнила,
ухвалу  Староміського  районного  суду  м.  Вінниці  скасувала   і
направила справу на новий розгляд.
 
 "Рішення Верховного Суду України", 2001 р.