ПРЕЗИДІЯ КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
від 20.05.99
У березні 1998 р. С. та інші (всього 11 осіб) пред'явили
позов до АТЗТ "Ківшоватське ремонтно-транспортне підприємство"
(далі - АТЗТ) про стягнення на користь кожного з них вартості
їхніх часток у майні товариства. Позивачі зазначали, що при виході
їх зі складу учасників цього товариства їм на порушення п. 5.9
статуту АТЗТ не була виплачена вартість частини майна, пропорційна
їх частці у статутному фонді. Тому вони просили задовольнити їхні
вимоги пропорційно кількості належних кожному з них акцій.
Рішенням Таращанського районного суду Київської області від
20 травня 1998 р. позов було задоволено.
Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті
питання про скасування рішення і направлення справи на новий
розгляд. Президія Київського обласного суду протест задовольнила з
таких підстав.
Задовольняючи позов, суд виходив із того, що при виході
акціонера зі складу учасників АТ йому повинна бути виплачена
вартість частини майна цього товариства, пропорційна його частці у
статутному фонді. Проте такий висновок не відповідає вимогам
закону.
Так, відповідно до ст. 4 Закону від 19 вересня 1991 р.
( 1576-12 ) (1576-12)
"Про господарські товариства" установчі документи
товариства не повинні містити в собі положень, які суперечать
законодавству України. Пославшись на п. 5.9 статуту АТЗТ і
зобов'язавши останнє виплатити позивачам вартість частини майна,
пропорційну їх частці у статутному фонді, суд не врахував, що
статтями 4, 5 Закону від 18 червня 1991 р. "Про цінні папери і
фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
не передбачено набуття акціонером поряд
із правом власності на акції також права власності на частку в
майні АТ (за винятком випадків його ліквідації).
До того ж суд зобов'язав АТЗТ виплатити позивачам вартість їх
частки в майні товариства відповідно до кількості та вартості
належних їм акцій. При цьому вартість однієї акції була
встановлена судом на підставі висновку судово-бухгалтерської
експертизи в сумі 775 грн. 74 коп. Проте відповідно до статей 4,
6, 8 Закону "Про цінні папери і фондову біржу" ( 1201-12 ) (1201-12)
та
статей 28, 32, 37 Закону "Про господарські товариства" ( 1576-12 ) (1576-12)
встановлення номінальної вартості акцій і порядку їх придбання
належить до компетенції самого АТ, а не суду.
Виходячи з наведеного й керуючись статтями 336-338 ЦПК
( 1503-06 ) (1503-06)
, президія Київського обласного суду протест заступника
Голови Верховного Суду України задовольнила, рішення Таращанського
районного суду скасувала і направила справу на новий розгляд.
"Рішення Верховного Суду України", 2000 р.