ПРЕЗИДІЯ КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
від 11.05.99
У січні 1998 р. Л. пред'явив позов до Національного медичного
університету ім. О.О.Богомольця про поновлення на роботі та
стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позивач
зазначав, що з лютого 1987 р. він працював у відповідача на умовах
безстрокового договору. 9 липня 1997 р. наказом N 424-л його було
призначено в односторонньому порядку на визначений строк
завідуючим лабораторією нових педагогічних інформаційних
технологій (НШТ), а 31 грудня того ж року наказом N 1058-л
звільнено з цієї посади за п. 2 ст. 36 КЗпП ( 322-08 ) (322-08)
- у зв'язку
із закінченням строку трудового договору. Вважаючи, що наказ про
звільнення є незаконним, оскільки у своїй заяві від 11 червня 1997
р. він просив призначити його завідуючим лабораторією НПІТ на
невизначений строк, позивач просив задовольнити його вимоги.
Рішенням Старокиївського районного суду м. Києва від 18
червня 1998 р. позов було задоволено. Ухвалою цього суду від 6
жовтня того ж року зазначене рішення було скасовано за
нововиявленими обставинами.
Перший заступник Голови Верховного Суду України порушив у
протесті питання про скасування ухвали як постановленої з
порушенням цивільного процесуального законодавства. Президія
Київського міського суду протест задовольнила з таких підстав.
Скасовуючи рішення, суд виходив із того, що 4 вересня 1998 р.
до суду надійшла заява відповідача про неможливість виконання
рішення в частині поновлення на роботі, оскільки лабораторія НПІТ,
завідуючим якою був поновлений на роботі Л., ліквідована наказом
від 31 грудня 1997 р. N 201. На час постановлення рішення про цю
обставину суду не було відомо. Проте такий висновок суду не є
обгрунтованим.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які
містяться у п. 5 постанови від 27 лютого 1981 р. N 1
( v0001700-81 ) (v0001700-81)
"Про практику перегляду судами у зв'язку з
нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних
справах, що набрали законної сили", як нововиявлені можуть
розглядатись обставини, котрі обгрунтовують вимоги або заперечення
сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення
справи, що існували на час постановлення рішення, ухвали,
постанови, але про які не знали і не могли знати заявник та суд.
Не можуть бути визнані нововиявленими обставини, які могли бути
встановлені при виконанні судами вимог ст. 15 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
.
Із поданої до суду заяви про перегляд справи за
нововиявленими обставинами вбачається, що університет виконав
рішення суду про поновлення відповідача на роботі в частині
виплати заробітної плати, а поновити його на посаді завідуючого
зазначеною лабораторією не може, оскільки наказом від 31 грудня
1997 р. у зв'язку із введенням нових умов фінансування наукових
досліджень лабораторію ліквідовано.
Постановлюючи ухвалу, суд не врахував тієї обставини, що сама
по собі ліквідація лабораторії не може впливати на правильність
вирішення спору, оскільки в судовому засіданні встановлено, що
позивача звільнено з порушенням трудового законодавства і він
підлягає поновленню на роботі у структурному підрозділі
університету - лабораторії НПІТ. Крім того, обставина, на яку
посилається відповідач, була йому відома й могла бути встановлена
судом відповідно до вимог ст. 15 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
, а отже, не може
бути віднесена до нововиявлених.
Таким чином, зазначена обставина, на яку посилається суд в
ухвалі від 6 жовтня 1998 р., не є нововиявленою, і тому ця ухвала
не може залишатися в силі.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 337, 338 ЦПК
( 1503-06 ) (1503-06)
, президія Київського міського суду протест першого
заступника Голови Верховного Суду України задовольнила, ухвалу
Старокиївського районного суду м. Києва скасувала і направила
заяву про перегляд справи за нововиявленими обставинами на новий
розгляд.
"Рішення Верховного Суду України", 2000 р.