ПРЕЗИДІЯ КИЇВСЬКОГО ОБЛАСНОГО СУДУ
П О С Т А Н О В А
від 27.08.98
(Витяг)
У травні 1997 р. КДСП "Хлібороб" Ставищенського району
Київської області звернулося в суд із позовом до Ч. про виселення
зі службового жилого приміщення. Позивач зазначав, що в травні
1987 р. Ч. у зв'язку з роботою в колгоспі ім. XX з'їзду КПРС (у
даний час - КДСП "Хлібороб") було надано службове жиле приміщення
по вул. Чапаєва. 17 квітня 1988 р. відповідачка за власним
бажанням звільнилася з роботи і 30 червня того ж року вийшла з
членів колгоспу. При цьому займане службове жиле приміщення вона
не звільнила.
Під час судового розгляду позивач свої вимоги змінив і,
враховуючи, що Ч. є пенсіонеркою за віком, просив виселити її із
займаного службового жилого приміщення з наданням їй іншого жилого
приміщення в тому ж населеному пункті.
Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від
29 травня 1997 р. позов було задоволено. Постановлено виселити Ч.
із жилого будинку по вул. Чапаєва з наданням їй іншого жилого
приміщення загальною площею 36 кв. метрів, яке складається з двох
жилих кімнат у будинку по вул. Польовій. У касаційному порядку
справа не розглядалась.
Виконуючий обов'язки Голови Верховного Суду України порушив у
протесті питання про скасування рішення і направлення справи на
новий розгляд. Президія Київського обласного суду визнала, що
протест підлягає задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, суд виходив із того, що жилий будинок по вул.
Чапаєва належав колгоспу ім. XX з'їзду КПРС, був віднесений до
числа службових і наданий Ч. у зв'язку з роботою і членством у
цьому колгоспі. Оскільки відповідачка з роботи звільнилась, вийшла
з членів колгоспу за власним бажанням і в даний час є пенсіонеркою
за віком, суд дійшов висновку про те, що вона підлягає виселенню
із займаного службового жилого приміщення з наданням їй іншого
жилого приміщення. Однак погодитися з таким висновком не можна,
оскільки суд дійшов його без з'ясування обставин, які мають
істотне значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. 120 ЖК ( 5464-10 ) (5464-10)
у будинках, що
належать колгоспам, включення жилих приміщень до числа службових
провадиться за рішенням загальних зборів членів колгоспу або
зборів уповноважених, затвердженим виконавчим комітетом районної
ради. У матеріалах справи таке рішення щодо будинку по вул.
Чапаєва відсутнє. Чи було воно прийняте і затверджене виконавчим
комітетом Ставищенської районної ради, суд не з'ясував.
Із матеріалів справи видно, що позивачка є матір'ю 14 дітей.
Хто з них проживав разом із нею і на момент вирішення спору був
членом її сім'ї, а отже, мав право на користування спірним жилим
приміщенням, суд не з'ясував, повнолітніх членів сім'ї
відповідачки до участі в розгляді справи як співвідповідачів не
притягнув.
Як пояснила в суді Ч., з роботи в колгоспі вона звільнилась у
зв'язку із хворобою, заяви про вихід із його членів не подавала і
про виключення її з членів колгоспу не знала до розгляду справи в
суді. Суд ці доводи до уваги не взяв і не перевірив законності
виключення Ч. із членів колгоспу.
Через відсутність у матеріалах справи даних про склад сім'ї
відповідачки та стан наданого їй для переселення жилого приміщення
по вул. Польовій не можна також вважати обгрунтованим висновок
суду про те, що вона може бути туди виселена зі спірного
службового жилого приміщення.
Крім того, суд не звернув уваги на те, що позов про виселення
Ч. був поданий позивачем після того, як минуло більше ніж вісім
років із часу її звільнення з роботи в колгоспі, і наслідкам
пропуску строку позовної давності оцінки не дав.
Оскільки даний спір вирішений судом із порушенням вимог
статей 15, 30, 62 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
, президія Київського обласного
суду скасувала рішення районного суду і направила справу на новий
розгляд до суду першої інстанції.
"Рішення Верховного Суду України", 1999 р.