розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення місць загального користування за заявою ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року,

У квітні 2016 року Комунальне підприємство "Токмак теплоенергія" Токмацької міської ради Запорізької області (далі - КП "Токмак теплоенергія") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення місць загального користування за період з листопада 2010 року по березень 2016 року в розмірі 412 грн 8 коп.

КП "Токмак теплоенергія" зазначало, що згідно з рішенням виконавчого комітету Токмацької міської ради підприємство визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та погоджено тарифи на такі послуги.

ОСОБА_1 є власником квартири за АДРЕСА_1.

У 2010 році відповідач здійснив відключення квартири від мереж централізованої системи опалення та встановив індивідуальне (автономне) опалення. Відповідач в установленому законодавством порядку від'єднався від системи центрального теплопостачання.

Згідно з пунктом 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правила) споживачі, які відмовилися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не оплачує цих послуг, утворилась заборгованість з листопада 2010 року по березень 2016 року в сумі 412 грн 8 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 7 вересня 2016 року у задоволенні позову КП "Такмак теплоенергія" відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 20 жовтня 2016 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов КП "Такмак Теплоенергія" задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП "Токмак теплоенергія" заборгованість за послуги з централізованого опалення місць загального користування в розмірі 342 грн 8 коп. У задоволенні решти позовних вимог КП "Токмак теплоенергія" відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд судових рішень ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України (1618-15) ) підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 (z1237-06) (далі - Методика).

На підтвердження зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_1 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в заяві доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що заява про перегляд оскаржуваних судових рішень не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом (1618-15) .

За положенням пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У справі, яка переглядається, суди встановили, що ОСОБА_1 є власником квартири за АДРЕСА_1. У квартирі ОСОБА_1 було встановлено індивідуальне (автономне) опалення, і в установленому законодавством порядку здійснено від'єднання квартири від системи центрального теплопостачання.

КП "Токмак теплоенергія" є виконавцем послуг з централізованого опалення на підставі рішення Токмацької міської ради Запорізької області від 31 червня 2013 року № 151.

До 31 травня 2013 року надання послуг з централізованого опалення будинку здійснювалось ТОВ "Токмак теплоенерго", правонаступником якого КП "Токмак теплоенерего" не є. 31 травня 2013 року товариство відступило комунальному підприємству право вимоги до споживачів теплової енергії, які мають борги за надані послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії.

У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції виходив із того, що відповідач користується послугами з централізованого опалення місць загального користування будинку, які надає відповідач, тому зобов'язаний їх оплачувати відповідно до Методики.

Разом з тим в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2016 року, на яку в своїй заяві посиється ОСОБА_1, суд касаційної інстанції виходив з того, що опалювальні прилади в місцях загального користування будинку, в якому знаходиться квартира відповідача, демонтовані балансоутримувачем, відповідач не отримує послуг з централізованого опалення ні належної йому квартири, ні місць загального користування у будинку, а Методикою не передбачено окремого розрахунку оплати споживачами витрат теплової енергії розподільчими трубопроводами системи опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі.

Отже, суд касаційної інстанції виходив з різних фактичних обставин, що не свідчить про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

За таких обставин вважати заяву обґрунтованою немає підстав.

Відповідно до частини першої статті 360-5 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 360-3, частиною першою статті 360-5 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 квітня 2017 року відмовити.

Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України.