СУДОВА ПАЛАТА В АДМІНІСТРАТИВНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
                            25.07.2006
 
 
     25 липня   2006   р.   колегія   суддів   Судової   палати  в
адміністративних справах Верховного Суду  України,  розглянувши  у
письмовому    провадженні    справу   за   позовом   Ужгородського
комунального ремонтно-транспортного підприємства (далі - УКРТП) до
Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області
(далі - ДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
за  скаргою  ДПІ  про  перегляд  за винятковими обставинами ухвали
Вищого адміністративного суду  України  від  13  квітня  2006  р.,
В С Т А Н О В И Л А:
 
     У грудні  2004  р.  УКРТП  звернулося  до  суду з позовом про
визнання недійсними   податкових   повідомлень-рішень   ДПІ    від
12 травня     2004     р.     N    0000472650/0/864/26-0/03742044,
N 0000482650/0/865/26-0/03742044/7931                           та
N 0000242650/0/866/26-0/03742044/7932  про  застосування  штрафних
санкцій на суму 22 тис.  670 грн.  за порушення граничних  строків
сплати узгоджених сум податкових зобов'язань із земельного податку
за період 2002-2003 рр.
 
     Рішенням Господарського  суду   Закарпатської   області   від
24 березня  2005  р.,  залишеним  без зміни постановою Львівського
апеляційного господарського суду  від  26  липня  2005  р.,  позов
задоволено повністю.
 
     Не погоджуючись із ухваленими судовими рішеннями,  ДПІ подала
касаційну скаргу та  заяву  про  поновлення  строку  подання  цієї
скарги, пропущеного з поважних причин.
 
     Вищий адміністративний  суд  України  ухвалою  від  13 квітня
2006 р.  у задоволенні заяви ДПІ про поновлення строку на  подання
касаційної скарги відмовив, касаційну скаргу залишив без розгляду.
 
     У скарзі    про    перегляд    зазначеної    ухвали    Вищого
адміністративного суду  України  за  винятковими  обставинами  ДПІ
послалося  на  неоднакове  застосування судом касаційної інстанції
положень ч. 3 ст. 212 КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
        .
 
     Скарга ДПІ підлягає задоволенню з таких підстав.
 
     Вищий адміністративний  суд  України  відмовив  у  поновленні
строку  на  подання касаційної скарги на судові рішення у справі з
тих мотивів, що встановлений ч. 2 ст. 212 КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
         місячний
строк на подання касаційної скарги пропущено без поважних причин.
 
     Проте з таким висновком Вищого адміністративного суду України
погодитися не можна.
 
     Судом касаційної інстанції встановлено, що оскаржувану ухвалу
апеляційним  судом  постановлено  26  липня  2006 р.,  а касаційну
скаргу ДПІ  згідно  зі  штампом  на  конверті   здала   на   пошту
24 листопада 2006 р.
 
     Відповідно до  ч.  2,  3  ст.  212  КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
         касаційна
скарга на судові рішення подається протягом  одного  місяця  після
набрання   законної   сили   судовим   рішенням  суду  апеляційної
інстанції,  а в разі складання постанови в повному обсязі - з  дня
такого складання.
 
     Згідно з ч.  4 ст.  105 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12)
         постанова апеляційної
інстанції надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк з дня
її прийняття.
 
     26 липня   2005   р.   апеляційним   судом  було  складено  й
проголошено лише  вступну  та  резолютивну  частини  постанови,  і
відсутні  дані про строк відкладення складання постанови у повному
обсязі.
 
     У матеріалах справи також відсутні відомості  про  надсилання
постанови  сторонам  у  справі,  а  скаржник  у  касаційній скарзі
зазначив, що  постанова  апеляційного  суду  відправлена  до   ДПІ
24 жовтня  2005 р.  й отримана 26 жовтня 2005 р.,  що підтверджено
долученим до скарги поштовим конвертом.
 
     За викладених  обставин  сторони  у  справі  були  позбавлені
можливості   своєчасно  оскаржити  судові  рішення  у  касаційному
порядку.
 
     Враховуючи викладене касаційному  суду  необхідно  було  дати
належну  оцінку зазначеним обставинам пропуску строку на касаційне
оскарження,  але вони залишені  поза  його  увагою.  Отже,  ухвала
Вищого  адміністративного  суду  України від 13 квітня 2006 р.  не
ґрунтується на  вимогах  процесуального  закону,  є  незаконною  і
підлягає   скасуванню,   а   справа   -   направленню   до  Вищого
адміністративного суду України для вирішення питання про прийняття
касаційної скарги.
 
     Керуючись статтями 242,  243 КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
        ,  колегія суддів
Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду  України
П О С Т А Н О В И Л А:
 
     Скаргу ДПІ задовольнити. Ухвалу Вищого адміністративного суду
України від 13 квітня 2006 р.  скасувати,  а справу  направити  до
Вищого  адміністративного  суду України для вирішення питання щодо
прийняття касаційної скарги.
 
     Постанова є  остаточною  і  не  може  бути  оскаржена,   крім
випадку, встановленого п. 2 ст. 237 КАС ( 2747-15 ) (2747-15)
        .