Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до приватного підприємства "Приватна спеціалізована школа "Гармонія", ОСОБА_8 третя особа - Управління освіти і наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позбавлення ліцензії за касаційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_6 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2008 року,

У квітні 2007 року ОСОБА_6 і ОСОБА_7 звернулися із позовом до приватного підприємства "Приватна спеціалізована школа "Гармонія" (далі - ПП "Приватна спеціалізована школа "Гармонія") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, позбавлення ліцензії. Співвідповідачем у справі був залучений ОСОБА_8

В обґрунтування своїх вимог позивачі посилались на те, що неповнолітнього ОСОБА_7 було двічі травмовано в навчальному закладі - ПП "Приватна спеціалізована школа "Гармонія", а саме: 11 лютого 2003 року та 21 травня 2004 року. Вважали, що травмування відбулося внаслідок нездійснення належного контролю за неповнолітнім в час знаходження його під наглядом навчального закладу та невиконання підприємством п. 2.2. договору, укладеного 1 вересня 2003 року між ПП "Приватна спеціалізована школа "Гармонія" та ОСОБА_6

У процесі розгляду справи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 неодноразово доповнювали позовні вимоги, просили стягнути з ПП "Приватна спеціалізована школа "Гармонія" на користь ОСОБА_6 6 379 грн. 15 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 100 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_7 150 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 100 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, а також просили позбавити ПП "Приватна спеціалізована школа "Гармонія" ліцензії на право займатися діяльністю з надання освітніх послуг № 247266, виданої управлінням освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2008 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_7 і ОСОБА_6 просять скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 розділу XIII "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року № 2453 – VI "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) .

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Установлено, що 21 травня 2004 року в коридорі школи між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, виникла суперечка, унаслідок якої останній штовхнув ОСОБА_7, який упав і вдарився головою об підлогу. У медпункті школи ОСОБА_7 було надано першу медичну допомогу, а також повідомлено про це батьків учня.

Того ж дня батьки ОСОБА_7 звернулися за медичною допомогою для сина до лікарні "Інто-Санта". У зазначеній лікарні ОСОБА_7 з 21 травня 2004 року до 25 травня 2004 року перебував на лікуванні з діагнозом: ЗЧМТ, струс головного мозку.

Кожного року, на період навчання, між ОСОБА_6 та ПП "Приватна спеціалізована школа "Гармонія" в особі директора ОСОБА_9 укладався договір, відповідно до умов якого школа зобов’язується забезпечити охорону життя дитини, його інтелектуальний і фізичний розвиток та медичне обслуговування, відповідальність за порушення умов договору встановлюється законодавством України.

Статтею 1179 ЦК України передбачено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.

У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що вимоги позивачів у частині відшкодування шкоди, завданої 11 лютого 2003 року, не підтверджені належними доказами.

Що стосується відшкодування шкоди, завданої травмуванням ОСОБА_7, яке мало місце 21 травня 2004 року, то суди обґрунтовано дійшли висновку, що шкоду повинен відшкодовувати не навчальний заклад, а ОСОБА_8 згідно з вимогами ст. 1179 ЦК України, ураховуючи те, що йому на момент ухвалення рішення місцевим судом виповнилось 18 років. Незважаючи на це, позивачі відмовились пред’являти будь-які вимоги до ОСОБА_8

Також суди обґрунтовано дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позбавлення ПП "Приватна спеціалізована школа "Гармонія" ліцензії на право займатися діяльністю з надання освітніх послуг.

Відповідно до частини першої статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно зі статтею 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом досліджені обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстави для їх зміни або скасування відсутні.

Керуючись статтями 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 30 травня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.