Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг", товариства з обмеженою відповідальністю "Промінвестхолдинг" до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна, визнання недійсною угоди про утворення третейського суду про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення третейського суду, визнання реєстраційних посвідчень недійсними, за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_6, товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" про визнання недійсною третейської угоди та скасування рішення третейського суду за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" на рішення апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2010 року,

У квітні 2007 року ТОВ "Промхолдинг" звернулось із позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна, укладеного 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6, визнання недійсною угоди про утворення третейського суду від 5 лютого 2007 року про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу, укладеного 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6, дійсним та визнання права власності на майно за ОСОБА_6, скасування рішення третейського суду від 6 березня 2007 року, яким визнано договір купівлі – продажу від 11 січня 2006 року дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 23 листопада 2005 року ТОВ "Промхолдинг" на виконання рішень зборів засновників ТОВ "Проминвестхолдинг", оформлених протоколом № 1 від 14 листопада 2005 року та відповідно до положень Статуту передало, а ТОВ "Проминвестхолдинг" отримало по акту прийому - передачі в якості внеску в статутний фонд нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. У зв’язку з цим ТОВ "Проминвестхолдинг" стало власником спірного майна. Однак, позивачу стало відомо, що 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6 укладено договір купівлі – продажу спірного майна, який не відповідав закону, зокрема договір укладено у простій письмовій формі, нотаріально не завірений, а також не проведена його державна реєстрація. Натомість, 5 лютого 2007 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6 укладено третейську угоду про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу від 11 січня 2006 року дійсним та визнання за ОСОБА_6 права власності на предмет договору на вирішення третейського суду. Рішенням третейського суду утвореного для вирішення конкретного спору в складі правознавця – третейського судді – Лобанової Н.П. від 6 березня 2007 року визнано дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, укладений 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6, а також визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. На думку позивача, договір купівлі – продажу, угода про утворення третейського суду та рішення третейського суду є такими, що не відповідають вимогам закону, а тому визнанню недійсними та скасуванню.

ТОВ "Проминвестхолдинг" звернулось із позовом до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна, укладеного 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6, визнання недійсною угоди про утворення третейського суду від 5 лютого 2007 року про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу, укладеного 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6, дійсним та визнання права власності на майно за ОСОБА_6, скасування рішення третейського суду від 6 березня 2007 року, яким визнано договір купівлі – продажу від 11 січня 2006 року дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 25 липня 2007 року об’єднано в одне провадження справу за позовом ТОВ "Промхолдинг" до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна, визнання недійсною угоди про утворення третейського суду про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення третейського суду та справу за позовом ТОВ "Проминвестхолдинг" до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна, визнання недійсною угоди про утворення третейського суду про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення третейського суду.

У процесі розгляду справи ТОВ "Промхолдинг" та ТОВ "Проминвестхолдинг" уточнили вимоги та просили визнати недійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, укладеного 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6, визнати недійсною угоду про утворення третейського суду від 5 лютого 2007 року про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу, укладеного 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6, дійсним та визнання права власності на майно за ОСОБА_6, скасувати рішення третейського суду від 6 березня 2007 року, яким визнано договір купівлі – продажу від 11 січня 2006 року дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, визнати недійсним реєстраційне посвідчення без номера, видане 14 березня 2007 року КП ВООБТІ на ім’я ОСОБА_6 про реєстрацію за ним права власності на підставі рішення третейського суду від 6 березня 2007 року, записане в реєстровій книзі № 4 додатково за реєстровим номером № 35 на нерухоме майно в АДРЕСА_1, а також визнати недійсним реєстраційне посвідчення без номера, видане 14 березня 2007 року КП ВООБТІ на ім’я ОСОБА_6 про реєстрацію за ним права власності на підставі рішення третейського суду від 6 березня 2007 року, записане в реєстровій книзі № 4 додатково за реєстровим номером № 35 на будівлю будинку б/н по вул. Чехова у м. Вінниця.

У квітні 2010 року Вінницька міська рада звернулась із позовом до ОСОБА_6, ТОВ "Промхолдинг" про визнання недійсною угоди про утворення третейського суду від 5 лютого 2007 року про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу, укладеного 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6, дійсним та визнання права власності на майно за ОСОБА_6, скасування рішення третейського суду від 6 березня 2007 року, яким визнано договір купівлі – продажу від 11 січня 2006 року дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що рішенням третейського суду утвореного для вирішення конкретного спору в складі правознавця – третейського судді – Лобанової Н.П. від 6 березня 2007 року визнано дійсним договір купівлі – продажу нерухомого майна, укладений 11 січня 2006 року між ТОВ "Промхолдинг" та ОСОБА_6, а також визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Однак, вирішуючи спір третейський суд вирішив питання про права органу місцевого самоврядування, оскільки визнав право власності на споруди, які розміщені на земельній ділянці, що належить територіальній громаді міста в особі Вінницької міської ради.

Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 травня 2010 року об’єднано в одне провадження справу за позовом Вінницької міської ради до ОСОБА_6, ТОВ "Промхолдинг" про визнання недійсною третейської угоди, скасування рішення третейського суду та справу за позовом ТОВ "Промхолдинг", ТОВ "Проминвестхолдинг" до ОСОБА_6 про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна, визнання недійсною угоди про утворення третейського суду про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу дійсним та визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення третейського суду, визнання недійсними реєстраційних посвідчень.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 червня 2010 року позовні вимоги ТОВ "Промхолдинг" задоволено частково. Визнано недійсною угоду про утворення третейського суду від 5 лютого 2007 року про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу від 11 січня 2006 року дійсним та визнання права власності на майно за ОСОБА_6 Скасовано рішення третейського суду від 6 березня 2007 року, яким визнано договір купівлі – продажу нерухомого майна від 11 січня 2006 року дійсним та визнано за ОСОБА_6 право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Визнано недійсним реєстраційне посвідчення без номера, видане 14 березня 2007 року ОСОБА_6 про реєстрацію за ним права власності на підставі рішення третейського суду м. Вінниці від 6 березня 2007 року. Визнано недійсним реєстраційне посвідчення без номера, видане 14 березня 2007 року ОСОБА_6 про реєстрацію за ним права власності на підставі рішення третейського суду м. Вінниці від 6 березня 2007 року. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ТОВ "Промхолдинг" 121 (сто двадцять одна) грн. у рахунок оплати судового збору та 30 (тридцять) грн. у рахунок оплати витрат на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. В задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ "Промхолдинг" відмовлено. В задоволенні позовних вимог ТОВ "Проминвестхолдинг" та Вінницької міської ради відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2010 року рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 червня 2010 року в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Промхолдинг" скасовано. У задоволенні позову ТОВ "Промхолдинг" про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна, визнання угоди про утворення третейського суду про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення третейського суду, визнання реєстраційних посвідчень недійсними відмовлено. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ "Промхолдинг" просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до пункту 2 Розділу XIII "Перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом (2453-17) .

У зв’язку з цим справа підлягає розгляду за правилами Цивільного процесуального Кодексу України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) № 2453 – VI від 7 липня 2010 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову ТОВ "Промхолдинг" у задоволенні їх позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі – продажу нерухомого майна, визнання угоди про утворення третейського суду про передачу спору про визнання договору купівлі – продажу дійсним, визнання права власності на нерухоме майно, скасування рішення третейського суду, визнання реєстраційних посвідчень недійсними, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підстави для визнання недійсною третейської угоди від 5 лютого 2007 року відсутні, а у зв’язку з цим відсутні і підстави для скасування рішення третейського суду.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Установлено, що 23 листопада 2005 року була проведена реєстрація ТОВ "Проминвестхолдинг", згідно статуту якого учасниками товариства є ТОВ "Промхолдинг", розмір частки якого становить 99,9 %, та ТОВ "АТП – 39365" із часткою у статутному фонді 0,01%.

Згідно з протоколом № 1 зборів учасників ТОВ "Проминвестхолдинг" від 14 листопада 2005 року його учасник ТОВ "Промхолдинг" в рахунок свого внеску повинно було передати матеріальні активи, відповідно до визначеної у статуті частки – 99,99%.

23 листопада 2005 року ТОВ "Промхолдинг" передало спірне нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, в якості внеску до статутного фонду ТОВ "Проминвестхолдинг", про що було складено акт № 22/ПХ від 23 листопада 2005 року.

Згідно частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Пунктом першим частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що речові права на нерухоме майно підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом, як зазначено у статті 210 ЦК України.

Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Договір купівлі – продажу нерухомого майна є укладеним з моменту його державної реєстрації (стаття 334 ЦК України, частина третя статті 640 ЦК України, стаття 657 ЦК України).

Відповідно до статті 5 Закону України "Про третейські суди" в редакції, яка діяла на час підписання третейської угоди, юридичні та (або) фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь – який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам закону.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Промхолдинг" та визнаючи недійсною третейську угоду, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що договір купівлі – продажу нерухомого майна від 11 січня 2006 року не є вчиненим, оскільки не здійснено його нотаріальне посвідчення та не проведена державна реєстрація. У зв’язку з тим, що спірний правочин не створює прав та обов’язків сторін, цивільні правовідносини між сторонами не виникли, то підстави для укладення третейської угоди між сторонами відсутні.

Статтею 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду; відповідно до закону третейську угоду визнано недійсною компетентним судом.

Суд першої інстанції також дійшов обґрунтованого висновку, що відповідна справа не була підвідомча третейському суду, оскільки ним вирішено спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, а тому рішення третейського суду підлягає скасуванню.

Крім того, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Проминвестхолдинг", суд першої інстанції, також обґрунтовано виходив з того, що ними не доведено набуття права власності на спірне нерухоме майно, як це передбачено статтями 182, 210 ЦК України, пунктом першим частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Вінницької міської ради, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив з того, що земельна ділянка, на якій розташоване спірне нерухоме майно, не була предметом договору купівлі – продажу. Земельні права територіальної громади міста Вінниця в особі Вінницької міської ради не порушуються. Крім того, Вінницькою міської радою пропущено строк позовної давності для звернення до суду з таким позовом, поважних причин пропуску заявником не наведено.

Згідно зі статтею 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і матеріалам справи, тому підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Промхолдинг" задовольнити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2010 року скасувати, залишивши в силі рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 21 червня 2010 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.