Колегія суддів

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до закритого акціонерного товариства "Банківська акціонерна страхова компанія", третя особа – акціонерне товариство "Укрінбанк", про захист прав споживача та зобов’язання виконати умови договору страхування за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "Банківська акціонерна страхова компанія" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 2 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 7 травня 2010 року,

У червні 2009 року ОСОБА_6 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 14 серпня 2007 року вона та акціонерне товариство "Укрінбанк" (далі – АТ "Укрінбанк") уклали кредитний договір № 1910 на суму 25 931 доларів США на придбання автомобіля марки "Тойота Камрі", 2007 року випуску. Цього ж дня вона й закрите акціонерне товариство "Банківська акціонерна страхова компанія" (далі – ЗАТ "БАСК") уклали договір страхування наземного транспорту № 82082. 25 жовтня 2008 року за участю її автомобіля сталася дорожньо-транспортна пригода, у зв’язку із чим автомобіль отримав механічні пошкодження. За висновком спеціаліста № 81103/1 вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 133 523 грн. 92 коп. Однак у порушення умов договору страхування відповідач відмовив їй у виплаті страхового відшкодування. Посилаючись на п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування", просила стягнути із ЗАТ "БАСК" страхове відшкодування в сумі 134 524 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_6 збільшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача 209 880 грн. майнової й моральної шкоди.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 2 лютого 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 7 травня 2010 року, позов задоволено частково: стягнуто із ЗАТ "БАСК" на користь АТ "Укрінбанк" страхове відшкодування в сумі 196 532 грн. 88 коп.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ЗАТ "БАСК" просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 2 розд. ХІІІ "Перехідні положення" Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів" (2453-17) касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) від 18 березня 2004 року в редакції, чинній до введення в дію Закону від 7 липня 2010 року (2453-17) .

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що 14 серпня 2007 року ОСОБА_6 та АТ "Укрінбанк" уклали кредитний договір на суму 25 931 доларів США на придбання автомобіля марки "Тойота Камрі", 2007 року випуску.

14 серпня 2007 року ОСОБА_6 і ЗАТ "БАСК" уклали договір страхування автомобіля марки "Тойота Камрі", 2007 року випуску, номерний знак НОМЕР_1.

25 жовтня 2008 року о 9 годині 40 хвилин у с. Грабів Рівненської області ОСОБА_6, керуючи зазначеним автомобілем, не вибрала безпечної швидкості руху, не врахувала дорожньої обстановки, не впоралась із керуванням та допустила наїзд на електроопору, унаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 3 листопада 2008 року ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності та до неї застосовано стягнення у вигляді штрафу (а.с. 8).

Згідно з висновком спеціаліста № 81103/1, виконаного за заявою ОСОБА_6, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 133 523 грн. 92 коп .

28 жовтня 2008 року ОСОБА_6 звернулася до ЗАТ "БАСК" із заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 31).

Цього ж дня представником ЗАТ "БАСК" складено акт огляду транспортного засобу, а 28 листопада 2008 року ОСОБА_6 відмовлено у виплаті страхового відшкодування з підстав грубого порушення нею п. 12.1 Правил дорожнього руху України.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_6 та стягуючи суму страхового відшкодування на користь АТ "Укрінбанк" з урахуванням індексу інфляції, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що ЗАТ "БАСК" неправомірно відмовило у виплаті страхового відшкодування, чим порушило умови договору страхування, укладеного сторонами.

Однак з висновком судів попередніх судових інстанцій не можна погодитись із таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 214 ЦПК України суд повинен був вирішити такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 991 ЦК України та ст. 26 Закону України "Про страхування" встановлюють перелік підстав для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Відповідно до умов укладеного сторонами договору страхування не підлягають відшкодуванню збитки, завдані затрахованому транспортному засобу у разі перевищення водієм установленої швидкості руху транспортного засобу більше ніж на 30 км за годину (а.с. 11 зв).

З огляду на те, що умова щодо перевищення швидкості руху автомобіля є суттєвою умовою договору страхування, встановлення величини швидкості руху є фактом, який підлягає доказуванню чи спростуванню відповідно до вимог ст. ст. 212, 214 ЦПК України. Виходячи з принципу рівності сторін щодо подання доказів, їх дослідження, а також процесуального обов’язку сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та ураховуючи положення ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, не можна погодитись із висновком судів попередніх інстанцій про відхилення клопотання ЗАТ "БАСК" про призначення автотехнічної експертизи на предмет з’ясування характеру порушення Правил дорожнього руху (1306-2001-п) та величини швидкості руху автомобіля в момент дорожньо-транспортної пригоди, який судами належно не аргументований.

При цьому, в порушення вимог ст. ст. 212, 213, 215 ЦПК України висновок суду про те, що швидкість руху автомобіля позивачки не перевищувала 90 км за годину ґрунтується на припущеннях, у той час як такий висновок потребує спеціальних знань.

При цьому суд залишив поза увагою лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22 жовтня 2009 року про можливість встановлення цих фактів та пояснення сторін про те, що автомобіль не відремонтовано.

Судами також належно не перевірено доводів сторін щодо розміру збитків, хоча з’ясування цього питання має суттєве значення для правильного вирішення спору, оскільки відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов’язаний відшкодувати прямий дійсний збиток з вирахуванням франшизи. Суд також не навів мотивів застосування інфляційних втрат на підставі висновку спеціаліста.

Таким чином, судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, у зв’язку із чим вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Банківська акціонерна страхова компанія" задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 2 лютого 2010 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 7 травня 2010 року скасувати, передати справу на новий розгляд до Рівненського міського суду Рівненської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.