СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

                            27.11.2003

                             (Витяг)

     В. звернувся  до  суду  зі  скаргою,  в  якій просив  визнати
неправомірними    дії    начальника    Дзержинського    відділення
Баранівської  міжрайонної  державної  податкової інспекції (далі -
МДПІ)   щодо   відмови  у  праві  застосування  спрощеної  системи
оподаткування.

     Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від
14 жовтня 2002 р. скаргу В. задоволено.

     Апеляційний суд Житомирської області рішенням  від  23  січня
2003 р.  рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове:  у
задоволенні скарги В. відмовити.

     У касаційній  скарзі  В.  просив   скасувати   рішення   суду
апеляційної  інстанції як таке,  що постановлене з порушенням норм
матеріального та процесуального права,  і залишити в силі  рішення
суду першої інстанції.

     Судова палата  у  цивільних  справах  Верховного Суду України
визнала, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

     Суд встановив,  що В.  є суб'єктом підприємницької діяльності
без створення юридичної особи, котрий перейшов на спрощену систему
оподаткування й отримав 1 квітня 2002 р.  свідоцтво про  право  на
сплату єдиного податку.

     Відповідно до  Указу  Президента  України від 3 липня 1998 р.
N 727/98 ( 727/98 ) (727/98)
         "Про спрощену систему оподаткування, обліку та
звітності  суб'єктів  малого  підприємництва"  (в  редакції  Указу
Президента України від 28 червня 1999 р. N 746/99 ( 746/99 ) (746/99)
         право
вибору    системи    оподаткування    належить   суб'єкту   малого
підприємництва. При цьому положення цих указів не містять обмежень
щодо застосування спрощеної системи оподаткування для осіб,  які є
суб'єктами  підприємницької  діяльності  без  створення  юридичної
особи  і  видом  своєї  діяльності визначили надання адвокатських,
юридичних послуг.

     Задовольняючи скаргу В.,  районний суд обгрунтовано виходив з
того,  що  МДПІ,  відмовивши  йому  у сплаті податків за спрощеною
системою,  діяла  всупереч  чинному  законодавству  і  тим   самим
порушила права позивача.

     Зазначені факти   встановлені   судом   першої   інстанції  з
дотриманням процесуальних  норм  права  і  грунтуються  на  нормах
матеріального права.

     Враховуючи, що   суд   першої  інстанції  повно  і  правильно
встановив  фактичні  обставини  справи,  застосував  закон,   який
поширюється   на   зазначені  правовідносини,  а  апеляційний  суд
помилково скасував законне й обгрунтоване рішення, Судова палата у
цивільних справах Верховного Суду України,  керуючись ст.  334 ЦПК
( 1503-06   ) (1503-06)
        ,   касаційну   скаргу   В.   задовольнила,   рішення
Апеляційного  суду  Житомирської  області  від  23  січня  2003 р.
скасувала,  а рішення Чуднівського районного суду  від  14  жовтня
2002 р. залишила в силі.

 "Вісник Верховного Суду України",

 N 2 (42), 2004 р.