СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
10.09.2003
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
<...>, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом
Комерційного банку до Ч-ої Н. про стягнення заборгованості по
кредитному договору та за зустрічним позовом Ч-ої Н. до банку
(третя особа - Акціонерне товариство закритого типу "Х.") про
визнання угоди недійсною за касаційною скаргою банку на рішення
Харківського обласного суду від 12 червня 2001 року та додаткове
рішення цього суду від 22 червня 2001 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У березні 1998 року банк звернувся до Ч-ої Н. Є. з позовом
про стягнення заборгованості по кредитному договору.
В заяві зазначав що 26.12.96 між ними було укладено договір
кредиту на суму 475000 грн. на строк до 26.06.97 з виплатою 100 %
річних. 18.02.97 та 31.03.97 договір був пролонгований до 26.12.97
з виплатою відповідно 80 %, а потім - 60 % річних.
Посилаючись на те, що відповідачка не виконує взяті на себе
зобов'язання, позивач просив стягнути суму кредиту - 415984 грн.,
пеню за несвоєчасне погашення відсотків - 291456 грн. та відсотки
за користування кредитом - 8231 грн.
У зустрічному позові Ч-а Н. Є. просила визнати кредитний
договір недійсним, посилаючись на те, що він є кабальною угодою.
Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням
Харківського обласного суду від 12 червня 2001 року позови
задоволено частково.
Постановлено стягнути з Ч-ої Н. Є. на користь банку 288826
грн. 17 коп. та державне мито в сумі 2888 грн. 26 коп.; стягнути з
банку на користь Ч-ої Н. Є. 250586 грн. 94 коп. зайво сплачених
коштів. На користь держави з банку стягнуто державне мито в сумі
19218 грн. 75 коп. та з Ч-ої Н. Є. - 2652 грн. 27 коп. Вчинено
поворот виконання рішення Люботинського міського суду від 17.11.98
на суму 210000 грн.
Додатковим рішенням цього ж суду від 22.06.2001 постановлено
виправити допущені арифметичні помилки, стягнути з банку на
користь Ч-ої Н. Є. 112656 грн. 54 коп.; стягнути з Ч-ої Н. Є. на
користь банку держмито в сумі 1700 грн. Визнано вважати
нестягнутими в доход держави суми державного мита, зазначені в
рішенні 12.06.2001.
В касаційній скарзі банк просить скасувати постановлені у
справі рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої
інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та
процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 203 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
(в
редакції, чинній на момент вирішення спору), рішення суду повинно
бути законним та обгрунтованим.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
після проголошення
рішення суд, який постановив його, не вправі сам скасувати або
змінити це рішення. Суд може за власної ініціативи або за заявою
осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені в рішенні
описки чи явні арифметичні помилки.
В силу правил ст. 214 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
суд, що
постановив рішення, може постановити додаткове рішення у випадках:
1) якщо відносно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої
сторони подавали докази і пояснення, не встановлено рішення;
2) якщо суд, розв'язавши питання про право, не зазначив точно
розміру присудженого стягнення або які дії треба виконати;
3) якщо суд не вказав про негайне виконання рішення у
випадках, передбачених статтею 217 цього Кодексу ( 1502-06 ) (1502-06)
;
4) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Дослідивши ухвалені судом основне та додаткове рішення,
Судова палата приходить до висновку, що правових підстав,
передбачених ст. ст. 213, 214 ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
для
ухвалення додаткового рішення та виправлення арифметичних помилок,
у суду не було.
Всупереч вимогам ст. 213 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
виправлення
арифметичних помилок проведено додатковим рішенням, а не ухвалою
суду.
Фактично додатковим рішенням суд змінив своє рішення по суті.
При цьому провів дослідження нових доказів і дав їм нову оцінку.
Разом з тим у додатковому рішенні суд по-іншому застосував
норми матеріального права, ніж в основному рішенні, зокрема в
частині стягнення сум державного мита.
Зазначені обставини свідчать про неповне з'ясування судом
обставин справи, прав та обов'язків сторін, суті правовідносин, що
є підставою для скасування всіх ухвалених у справі судових рішень
і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 342 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
, Судова палата
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу банку задовольнити, рішення Харківського
обласного суду від 12.06.2001 та додаткове рішення цього ж суду
від 22.06.2001 скасувати, а справу направити на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.