СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
13.08.2003
Розмір пенсії по інвалідності, що настала через каліцтво
чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника
внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС залежить від
заробітку, фактично отриманого працівником у період його
роботи в зоні відчуження. П'ятикратний розмір оплати праці
працівників, зайнятих на роботах у III зоні небезпеки,
не є обов'язковим при загальній оплаті праці і провадиться
лише за наявності виняткових обставин
(Витяг)
У квітні 2001 р. М. звернувся до суду з позовом до
колективного сільськогосподарського підприємства "Єнакіївська
птахофабрика" (далі - КСП) про перерахунок заробітної плати та з
проханням зобов'язати відповідача видати довідку про заробітну
плату. Позивач посилався на те, що з 8 грудня 1986 р. до 11 лютого
1987 р. перебував у складі однієї з військових частин та брав
участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. За час
перебування на військових зборах йому нараховано заробітну плату,
з розміром якої він не погоджується. Такий розмір заробітної плати
в подальшому вплинув на визначення розміру пенсії. Оскільки надати
нову довідку про розмір заробітної плати з урахуванням всіх
належних йому виплат КСП відмовилося, позивач просив зобов'язати
КСП зробити перерахунок заробітної плати та видати довідку про її
розмір, на підставі якої йому б перерахували призначену пенсію.
Рішенням Шахтарського районного суду Донецької області від
24 травня 2001 р. позов М. задоволено частково.
У касаційній скарзі, поданій на зазначене рішення районного
суду, Шахтарське районне управління Пенсійного фонду України,
залучене судом до розгляду справи як третя особа, просило
скасувати це рішення, посилаючись на порушення норм матеріального
права.
Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких
підстав.
Задовольняючи частково заявлений М. позов, суд виходив з
того, що видана КСП довідка про його заробітну плату за період
виконання в 1986-1987 рр. робіт, пов'язаних із ліквідацією аварії
на Чорнобильській АЕС, не містить усіх належних виплат,
передбачених чинним на той час законодавством. У зв'язку з цим
призначена йому пенсія на підставі виданої відповідачем довідки за
розміром менша від тієї, яку він фактично повинен отримувати.
З таким висновком суду погодитися не можна, оскільки,
порушивши вимоги статей 15 ( 1501-06 ) (1501-06)
, 202 ( 1502-06 ) (1502-06)
ЦПК, він
не з'ясував і в рішенні не навів фактів, з якими закон пов'язує
наявність порушеного права, чи інших підстав для задоволення
позову.
Згідно зі ст. 54 Закону від 28 лютого 1991 р. N 796-XII
( 796-12 ) (796-12)
"Про статус і соціальний захист громадян, які
постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон від
28 лютого 1991 р.) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок
каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою
годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть
призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за
роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр., у розмірі відшкодування
фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок
каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою
годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається
Кабінетом Міністрів України.
У ст. 57 зазначеного Закону ( 796-12 ) (796-12)
передбачено, що
обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до
Закону від 5 листопада 1991 р. N 1788-XII ( 1788-12 ) (1788-12)
"Про
пенсійне забезпечення".
Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України
від 30 травня 1997 р. N 523 ( 523-97-п ) (523-97-п)
"Про затвердження нового
Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок
каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою
годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи", передбачено, що
зазначені пенсії відповідно до статей 54 і 57 Закону від 28 лютого
1991 р. ( 796-12 ) (796-12)
можуть призначатися за бажанням громадянина із
заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 рр.,
у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається
згідно із законодавством.
Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в
залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період
його роботи в зоні відчуження.
Виходячи з наведеного суду слід було з'ясувати вид та розмір
пенсії, яка призначена М. з якого заробітку вона була визначена; а
також перевірити, чи він фактично отримував заробітну плату, яку,
на його думку, потрібно враховувати при призначенні пенсії. При
цьому слід мати на увазі, що в разі неотримання заробітної плати
та інших виплат, передбачених чинним на час розгляду справи
законодавством, позивач вправі порушити перед відповідачем питання
про її виплату в порядку, передбаченому трудовим законодавством,
та з додержанням строків позовної давності, встановлених КЗпП
( 322-08 ) (322-08)
на час звернення до суду.
Підлягають додатковій перевірці й вимоги позивача щодо його
права на перерахунок заробітної плати в п'ятикратному розмірі,
нарахованої й отриманої в період роботи в III зоні небезпеки.
Порядок таких виплат урегульований розпорядженням Ради Міністрів
СРСР від 17 травня 1986 р. N 964 ( v0964400-86 ) (v0964400-86)
"Про виділення
Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати" і постановою
Ради Міністрів УРСР та Української республіканської ради
професійних спілок від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-п ) (207с-86-п)
"Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників
підприємств, організацій та установ, які зайняті на роботах,
пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
та запобіганням забруднення навколишнього середовища". Зі змісту
зазначених нормативних актів вбачається, що проведення оплати
праці працівникам, зайнятим на роботах у III зоні небезпеки, в
п'ятикратному розмірі пов'язано з правом, а не обов'язком певних
посадових осіб і лише за наявності виняткових обставин. Надана М.
і досліджена судом довідка Держархіву Міністерства оборони України
від 30 липня 1999 р. N 51/1/10127 містить лише дані про отримані
позивачем дози опромінення.
За таких обставин Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України визнала, що рішення Шахтарського районного
суду Донецької області від 24 травня 2001 р. постановлено з
порушенням норм матеріального й процесуального права, тому,
керуючись ст. 334 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
, його скасувала, направивши
справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
"Вісник Верховного Суду України",
N 1 (41), 2004