СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
                     ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                          Р І Ш Е Н Н Я
 
                            20.03.2003
 
 
     Судова палата  у  цивільних  справах Верховного Суду України,
розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою С-ко В.  М.  на
неправомірні  дії  державної  податкової  інспекції  в  Жовтневому
районі м. Запоріжжя, В С Т А Н О В И Л А:
 
     У лютому 2001 року С-ко В. М. звернулась до суду з зазначеною
скаргою,  мотивуючи  її тим,  що вона є приватним нотаріусом і має
право сплачувати прибутковий податок згідно з п.  3 ст.  7 Декрету
Кабінету  Міністрів  України  "Про прибутковий податок з громадян"
( 13-92 ) (13-92)
         (далі - Декрет) за ставкою 20 %  з чистого доходу, однак
на  вимогу  державної  податкової інспекції у Жовтневому районі м.
Запоріжжя (надалі - ДПІ) сплачувала податок за ставкою 40 % згідно
з п. 1 ст. 7 зазначеного Декрету.
 
     Посилаючись на   те,   що  суб'єкт  оскарження  відмовляється
здійснити відповідний  перерахунок,  просила  задовольнити  подану
скаргу.
 
     Рішенням Жовтневого   районного   суду   м.   Запоріжжя   від
06.03.2001,  залишеним  без  зміни   ухвалою   апеляційного   суду
Запорізької   області   від   13.03.2002,   скаргу  задоволено.  В
касаційній скарзі ДПІ у м.  Запоріжжя просить  скасувати  ухвалені
рішення  та  направити  справу  на  новий розгляд,  посилаючись на
неправильне   застосування    судами    норм    матеріального    і
процесуального права.
 
     Касаційна скарга підлягає частковому  задоволенню,  а  судові
рішення  -  скасуванню  з  постановленням  нового  рішення з таких
підстав.
 
     Задовольняючи скаргу,  суд виходив з того,  що С-ко В.  М. як
приватний нотаріус не  має  основної  роботи,  а  тому  її  доходи
повинні   обкладатися   прибутковим  податком  за  ставкою  20  %,
визначеною п.  3 ст.  7 Декрету ( 13-92 ) (13-92)
        , як з доходів, отриманих
не за місцем основної роботи.
 
     Погодитися з таким висновком суду неможливо.
 
     Відповідно до    вимог    Закону   України   "Про   нотаріат"
( 3425-12  ) (3425-12)
          приватні  нотаріуси  не   перебувають   у   трудових
відносинах з державними,  приватними і громадськими підприємствами
та організаціями,  тому оподаткування їх прибутку  не  передбачене
розділами II  чи  III  Декрету  ( 13-92 ) (13-92)
         (як отриманих за місцем
основної роботи чи не за місцем основної  роботи),  а  регулюється
розділом IV Декрету.
 
     Згідно з   розділом   IV   Декрету  ( 13-92  ) (13-92)
          до  об'єктів
оподаткування  віднесені  доходи   громадян,   одержані   протягом
календарного  року  від  здійснення підприємницької діяльності без
створення юридичної  особи,  а  також  інші  доходи  громадян,  не
передбачені  як  об'єкти  оподаткування  у розділах II і III цього
Декрету.  У розділі IV Декрету  не  наведено  виключного  переліку
інших об'єктів оподаткування, тому оподаткування доходів приватних
нотаріусів має проводитися відповідно до цього розділу.
 
     За характером  діяльності,  відповідно до Закону України "Про
нотаріат" ( 3425-12 ) (3425-12)
        , робота приватних нотаріусів аналогічна тій,
що виконується  державними  нотаріусами,  і  фактично  є  основним
місцем  роботи  приватних нотаріусів.  Плата за вчинення приватним
нотаріусом нотаріальних дій (надання послуг  правового  характеру)
становить  його  сукупний  оподаткований  доход.  Тому  обчислення
прибуткового податку доходів від зайняття приватною діяльністю має
проводитись    стосовно    ставок   прогресивного   оподаткування,
визначених в ст.  7 Декрету  ( 13-92  ) (13-92)
          та  встановлених  Указом
Президента України  від  13.09.94  ( 519/94  ) (519/94)
          (із  змінами  від
21.11.95 ( 1082/95 ) (1082/95)
         "Про збільшення неоподаткованого мінімуму  та
ставки    прогресивного   оподаткування   доходів   громадян,   що
обкладається прибутковим податком".
 
     Враховуючи, що   фактичні   обставини    встановлені    судом
правильно,  проте  неправильно витлумачені положення матеріального
закону,  судова палата вважає за  необхідне  постановлене  рішення
скасувати  і  постановити  нове  рішення про відмову у задоволенні
скарги С-ко В. М.
 
     Керуючись ст.  334 ЦПК України ( 1503-06  ) (1503-06)
        ,  Судова  палата
В И Р І Ш И Л А:
 
     Касаційну скаргу  державної податкової інспекції в Жовтневому
районі м. Запоріжжя задовольнити.
 
     Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 06.03.2001
та  ухвалу  апеляційного  суду  Запорізької області від 13.03.2002
скасувати.
 
     У задоволенні скарги С-ко В. М. відмовити.
 
     Рішення оскарженню не підлягає.