ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
                            20.02.2003
 
 
     Судова палата у цивільних справах Верховного Суду  України  в
складі: <...>
 
     розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Управління
житлово-комунального     господарства     виконавчого     комітету
Івано-Франківської міської ради до Ф.  про  виселення,  зустрічним
позовом про надання жилого приміщення, встановила:
 
     У червні    1999    року    Управління   житлово-комунального
господарства звернулося до суду з позовом  до  Ф.  про  виселення,
посилаючись  на  те,  що  вона  разом із неповнолітніми дітьми без
законних  на  те  підстав   зайняла   квартиру   <...>   в   місті
Івано-Франківську.
 
     Заперечуючи проти позову,  Ф. звернулася до суду з зустрічним
позовом, зазначаючи, що спірне жиле приміщення зайняла у зв'язку з
тим, що її сім'я потребує поліпшення житлових умов.
 
     Справа судами розглядалася неодноразово.
 
     Останнім рішенням  Івано-Франківського  міського   суду   від
16.11.2000     Управління    житлово-комунального     господарства
задоволений, зустрічний позов Ф. залишений без задоволення.
 
     Ухвалою судової     колегії     в      цивільних      справах
Івано-Франківського  обласного  суду  від  27.12.2000 рішення суду
першої інстанції залишене без зміни.
 
     В касаційній скарзі Ф.  просить скасувати ухвалені  у  справі
рішення з підстав порушення судом норм процесуального права.
 
     Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
     Відповідно до  ст.  202  ЦПК України ( 1502-06 ) (1502-06)
         рішення суду
повинно бути законним і обгрунтованим.
 
     Задовольняючи позов      Управління      житлово-комунального
господарства, суд правильно виходив з того, що рішення виконавчого
комітету Івано-Франківської міської ради про  надання  Ф.  спірної
квартири  не  приймалося  і  ордер  на  це  жиле  приміщення їй не
видавався.
 
     Крім цього,  за змістом ст.  54 ЖК України ( 5464-10 ) (5464-10)
          право
вимагати надання ізольованого жилого приміщення,  що звільнилося у
квартирі,  мають наймачі,  які проживають у  цій  квартирі,  а  не
наймачі окремих квартир.
 
     Враховуючи, що  при вирішенні спору,  судом повно встановлено
обставини справи та правильно застосовані до спірних правовідносин
норми матеріального права,  підстави для скасування судових рішень
відсутні.
 
     Керуючись ст. 334 ЦПК України ( 1503-06 ) (1503-06)
        , У Х В А Л И Л А:
 
     Касаційну скаргу Ф. відхилити.
 
     Рішення Івано-Франківського міського суду від  16.11.2000  та
ухвалу  судової  колегії  в  цивільних справах Івано-Франківського
обласного суду від 27.12.2000 залишити без змін.
 
     Ухвала оскарженню не підлягає.