СУДОВА ПАЛАТА У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ
ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
ВІЙСЬКОВА СУДОВА КОЛЕГІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
05.02.2003
(Витяг)
Верховний Суд України на спільному засіданні суддів Судової
палати у цивільних справах і Військової судової колегії розглянув
заяву Управління СБУ у Хмельницькій області (далі - УСБУ) про
перегляд справи за винятковими обставинами на рішення військового
місцевого суду Хмельницького гарнізону від 26 листопада 2001 р.,
ухвалу військового апеляційного суду Західного регіону України від
14 лютого 2002 р. та ухвалу колегії суддів Військової судової
колегії Верховного Суду України від 15 травня 2002 р. у справі за
позовом М. до УСБУ про стягнення невиплаченої частини грошової
допомоги при звільненні в розмірі 17 тис. 891 грн.
У жовтні 2001 р. М. звернувся із цим позовом до суду, в якому
зазначав, що наказом Голови СБУ від 12 червня 2000 р. він був
звільнений з військової служби в запас СБУ за підпунктом "в" п. 65
(за станом здоров'я) Тимчасового положення про проходження
військової служби особами офіцерського складу (затверджене Указом
Президента України від 13 травня 1993 р. N 174/93 ( 174/93 ) (174/93)
. При
звільненні йому була виплачена грошова допомога відповідно до
постанови Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 р. N 12
( 12-2000-п ) (12-2000-п)
у розмірі п'яти посадових окладів, тобто
1 тис. 250 грн., а не відповідно до вимог ч. 2 ст. 15 Закону від
20 грудня 1991 р. "Про соціальний і правовий захист
військовослужбовців та членів їх сімей" ( 2011-12 ) (2011-12)
(далі -
Закон), якою передбачено виплату грошової допомоги при звільненні
у розмірі 50 від місячного грошового забезпечення за кожний
повний календарний рік служби. Тому просив стягнути з відповідача
на його користь невиплачену йому частину грошової допомоги при
звільненні у розмірі 17 тис. 891 грн.
Рішенням військового місцевого суду Хмельницького гарнізону
від 26 листопада 2001 р., залишеним без зміни ухвалою військового
апеляційного суду Західного регіону України від 14 лютого 2002 р.,
позов М. задоволено у повному обсязі.
Ухвалою колегії суддів Військової судової колегії Верховного
Суду України від 15 травня 2002 р. у задоволенні касаційної скарги
УСБУ на зазначені судові рішення відмовлено.
УСБУ в заяві посилається на неоднозначне застосування судами
загальної юрисдикції одного й того ж положення закону в
аналогічних справах, виявленого після касаційного розгляду справи.
В заяві вказується, що 15 травня 2002 р. колегією суддів
Військової судової колегії Верховного Суду України не були
враховані долучені до касаційної скарги рішення Славутського
міського суду Хмельницької області від 25 липня 2001 р. та ухвала
апеляційного суду Хмельницької області від 18 вересня 2001 р.,
якими було відмовлено в задоволенні аналогічного позову. Ухвалою
колегії суддів Судової палати з цивільних справ Верховного Суду
України від 1 лютого 2002 р. ці судові рішення визнані законними
та обгрунтованими.
Військовий місцевий суд гарнізону, як зазначено в заяві,
безпідставно застосував ст. 15 Закону ( 2011-12 ) (2011-12)
, оскільки на
момент звільнення М. з військової служби діяла постанова Кабінету
Міністрів України від 8 січня 2000 р. N 12 ( 12-2000-п ) (12-2000-п)
,
відповідно до якої йому і була виплачена грошова допомога.
Судова палата у цивільних справах і Військова судова колегія
Верховного Суду України вважають, що заява УСБУ задоволенню не
підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи, наказом Голови СБУ від
12 червня 2000 р. М. було звільнено з військової служби в запас
СБУ за підпунктом "в" п. 65 Тимчасового положення про проходження
військової служби особами офіцерського складу ( 174/93 ) (174/93)
(за
станом здоров'я), а наказом начальника УСБУ від 22 червня 2000 р.
його виключено зі списків особового складу УСБУ з 10 серпня
2000 р. Вислуга років М. складала 23 роки 6 місяців.
Судом установлено, що УСБУ при звільненні М. з військової
служби виплатило йому грошову допомогу в сумі 1 тис. 250 грн. на
підставі постанови Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 р.
N 12 ( 12-2000-п ) (12-2000-п)
.
Разом з тим відповідно до вимог ст. 15 Закону ( 2011-12 ) (2011-12)
військовослужбовцям при звільненні з військової служби за станом
здоров'я виплачується грошова допомога в розмірі 50% від місячного
грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зміни в цю статтю Закону не вносились, дія цього Закону не
припинялась.
Згідно зі ст. 22 Конституції ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
звуження змісту
та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або
внесенні змін до чинних законів, у тому числі і постанов Кабінету
Міністрів, не допускається.
Таким чином, усупереч доводам заяви військовий місцевий суд
гарнізону правильно застосував положення ст. 15 Закону ( 2011-12 ) (2011-12)
при вирішенні позову М.
За таких обставин Судова палата у цивільних справах і
Військова судова колегія Верховного Суду України вважають, що
рішення військового місцевого суду Хмельницького гарнізону від 26
листопада 2001 р., ухвала військового апеляційного суду Західного
регіону України від 14 лютого 2002 р. та ухвала колегії суддів
Військової судової колегії Верховного Суду України від 15 травня
2002 р. є законними та обгрунтованими, оскільки вони постановлені
з додержанням вимог чинного матеріального і процесуального права,
а тому заяву УСБУ відхилено.
Надруковано:
"Рішення Верховного Суду України", 2003 р.