СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
 
                           У Х В А Л А
 
 від 27.12.2000
 
 
 
 
                             (Витяг)
 
 
     22 вересня 2000  р.  до  Київського  міського  суду  надійшло
клопотання   компанії  "Карлсбад  Ентерпрайсіз  Лімітед"  (далі  -
компанія) про дозвіл на примусове виконання  рішення  Міжнародного
комерційного арбітражного   суду  при  Торгово-промисловій  палаті
України (далі - МКАС при ТППУ) від 16 серпня 2000 р. про стягнення
з  Народного  Бюро  (Посольства)  Великої  Соціалістичної Народної
Лівійської Арабської Джамахірії заборгованості в сумі 779 тис. 341
долар 82 центи США.
     Ухвалою судді Київського міського суду від 25 вересня 2000 р.
в прийнятті до розгляду суду зазначеного клопотання відмовлено.
     На ухвалу судді надійшла скарга від повноважного представника
компанії,  в  якій він просив скасувати ухвалу та вирішити питання
по суті.
     Судова колегія  в  цивільних  справах Верховного Суду України
визнала, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
     Відповідно до ст.  425 ЦПК ( 1503-06 ) (1503-06)
         пред'явлення позову до
іноземної держави,  його забезпечення  і  звернення  стягнення  на
майно  цієї  держави,  яке  знаходиться  в  Україні,  можуть  бути
допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави.
     У рішенні  МКАС  при  ТППУ йдеться про звернення стягнення на
майно  іноземної  держави  -   Великої   Соціалістичної   Народної
Лівійської  Арабської  Джамахірії  -  в  особі  її  Народного Бюро
(Посольства),  тому проведення стягнення повинно  здійснюватися  з
додержанням  зазначеної  норми  та  відповідних  норм міжнародного
права.
     За таких  обставин  ухвала  судді  про  відмову  в  прийнятті
клопотання щодо визнання та виконання на території України рішення
МКАС при ТППУ є обгрунтованою.
     З урахуванням наведеного,  судова колегія в цивільних справах
Верховного  Суду України ухвалу судді Київського міського суду від
25 вересня 2000 р.  залишила без зміни,  а скаргу компанії  -  без
задоволення.
 
 "Рішення Верховного Суду України", 2001 р.