ГОЛОВА ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

 від 20.06.2000

                               (Витяг)

     Постановою судді  Київського  районного  суду м.  Харкова від
2 грудня 1999 р.  на Г.  на підставі ст.  7 Закону  від  5  жовтня
1995 р. "Про боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
         накладено штраф у
розмірі 510 грн.

     Г. визнано  винним  у  тому,  що  він,  перебуваючи на посаді
експерта  автотехнічних  досліджень  і  будучи  уповноваженим   на
виконання   функцій   держави,  27  липня  і  10  серпня  1999  р.
протиправно використав надані йому повноваження з метою  одержання
його родичкою Г.  Н. безоплатних послуг від підприємства "Промінь"
при виконанні будівельних робіт і з  метою  приховання  зазначених
дій  16  серпня 1999 р.  уклав із названим підприємством від імені
свого брата Г.  П. угоду від 26 липня 1999 р., предметом якої були
раніше виконані будівельні роботи, та підписав її за нього.

     Голова Верховного Суду України  визнав,  що  постанова  судді
підлягає  скасуванню,  а  провадження  у справі - закриттю з таких
підстав.

     Згідно з п.  8 ст. 247 КпАП ( 80732-10 ) (80732-10)
         провадження у справі
про адміністративне  правопорушення  не  може  бути  розпочато,  а
розпочате   підлягає   закриттю   за  наявності  щодо  особи,  яка
притягується до  адміністративної  відповідальності,  нескасованої
постанови   компетентного   органу   про   закриття   справи   про
адміністративне правопорушення за тим самим фактом.

     Як видно  з  матеріалів  адміністративної  справи,  в  ній  є
нескасована постанова судді Київського районного суду  м.  Харкова
від 18 жовтня 1999 р.  про закриття провадження в адміністративній
справі щодо Г.  С.  за тими самими фактами,  у зв'язку з якими  на
нього 2 грудня 1999 р. було накладено адміністративне стягнення.

     Суддя, накладаючи на Г.  адміністративне стягнення за ці самі
корупційні  діяння,  передбачені  п.  "а" ч.  2 ст.  1 Закону "Про
боротьбу з корупцією" ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
        ,  вчинені 27 липня і 10 серпня
1999 р., не врахував наведених вимог закону.

     З урахуванням наведеного рішення судді про накладення  на  Г.
на підставі ст. 7 названого Закону ( 356/95-ВР ) (356/95-ВР)
         адміністративного
стягнення за наявності нескасованої постанови про закриття  справи
за цим же фактом скасовано як незаконне, а справу закрито.

 "Рішення Верховного Суду України", 2001 р.