СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                           У Х В А Л А

 від 24.05.2000

                             (Витяг)

     Задовольняючи заяву      прокурора       про       скасування

нормативно-правового  акта  Ради  міністрів  Автономної Республіки

Крим,  суд виходив із того,  що такі  акти  не  можуть  суперечити

Конституції ( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          та  законам  України  і  приймаються

відповідно до Конституції,  законів,  актів Президента й  Кабінету

Міністрів України та на їх виконання

     У листопаді 1999 р. заступник прокурора Автономної Республіки
Крим звернувся до суду із заявою про визнання незаконною постанови
Ради міністрів  Автономної  Республіки  Крим від 13 жовтня 1999 р.
N 392 (далі - постанова).

     Прокурор зазначав,  що  постановою виділено Центру підвищення
кваліфікації  державних   службовців   та   керівників   державних
підприємств, установ і організацій (далі - Центр) 72 тис. 800 грн.
за рахунок загальних асигнувань, передбачених у бюджеті Автономної
Республіки Крим на 1999 р. на освіту.

     Посилаючись на те,  що постанова суперечить положенням указів
Президента України від 12 травня 1996 р.  N 333/96 ( 333/96 ) (333/96)
         "Про
невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної
плати,  пенсій,  стипендій  та  інших соціальних виплат" та від 21
січня 1998  р.  N  41/98  ( 41/98  ) (41/98)
          "Про  запровадження  режиму
жорсткого  обмеження бюджетних видатків та інших державних витрат,
заходи  щодо  забезпечення  надходження  доходів  до   бюджету   і
запобігання  фінансовій  кризі"  щодо заборони проведення ремонтів
адміністративних  будинків  і  приміщень,  придбання   меблів   та
устаткування  до  погашення  заборгованості  по  заробітній платі,
прокурор просив визнати постанову незаконною.

     Рішенням Верховного  суду  Автономної  Республіки Крим від 11
лютого 2000 р. заяву було задоволено.

     У касаційній скарзі Рада міністрів Автономної Республіки Крим
просила скасувати рішення в частині визнання незаконною  постанови
про  виділення  Центру  коштів  у  розмірі  72  тис.  800 грн. для
придбання  меблів  і  обладнання,  посилаючись  на  те,  що  в цій
частині   постанова  чинному  законодавству  не  суперечить  і  її
прийнято  в  межах  повноважень, наданих Раді міністрів Автономної
Республіки  Крим  у  сфері  виконання  республіканського  бюджету.
Судом   також   не  було  враховано,  що  можливість  фінансування
заходів,  які є необхідними, збережено. Судова колегія в цивільних
справах  Верховного  Суду  України  касаційну  скаргу залишила без
задоволення з таких підстав.

     Суд установив, що постановою виділено Центру 72 тис. 800 грн.
для  проведення  ремонту,  придбання  меблів  та  устаткування  за
рахунок загальних асигнувань,  передбачених у  бюджеті  Автономної
Республіки Крим на 1999 р. на освіту.

     Проте постанова суперечить указам Президента України  від  12
травня 1996  р.  N  333/96  ( 333/96  ) (333/96)
          та  від 21 січня 1998 р.
N 41/98 ( 41/98 ) (41/98)
        .  Цими указами  заборонено  проведення  ремонтів
адміністративних   будинків   і  приміщень,  придбання  меблів  та
обладнання,  а  також  здійснення   інших   заходів,   що   не   є
невідкладними, на період до погашення заборгованості із заробітної
плати,  грошового  забезпечення,  пенсій,   стипендій   та   інших
соціальних виплат. Розмір заборгованості зі стипендій в Автономній
Республіці Крим станом на 1 січня 2000 р.  складає  431  тис.  300
грн.

     Протест прокурора  на  постанову в порядку загального нагляду
було відхилено.

     Відповідно до    вимог    ст.    135    Конституції   України
( 254к/96-ВР  ) (254к/96-ВР)
          нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної
Республіки Крим і рішення  Ради  міністрів  Автономної  Республіки
Крим  не  можуть  суперечити  Конституції  та  законам  України  і
приймаються відповідно до Конституції, законів, актів Президента й
Кабінету Міністрів України та на їх виконання.

     За таких обставин суд обгрунтовано задовольнив заяву,  визнав
постанову незаконною  і  скасував  її.  Доводи  касаційної  скарги
висновків суду не спростовують, а посилання на ст. 22 Закону від 5
грудня 1990  р.  "Про  бюджетну  систему  України"  ( 512-12  ) (512-12)
         є
безпідставним.

     Оскільки рішення  суду відповідає вимогам статей 202,  248-19
ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06)
         і  підстав  для  його  скасування  не  вбачається,
судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України рішення
Верховного суду Автономної Республіки Крим залишила без  зміни,  а
касаційну скаргу - без задоволення.

 Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 5 (21), 2000 р.