СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 09.09.98
м.Київ
(Витяг)
Суд може розглянути справу у відсутності сторони, причини неявки якої в судове засідання невідомі, якщо у справі достатньо матеріалів для цього
У червні 1996 р. С. звернулась до суду зі скаргою на неправомірні дії уповноваженої особи служби для надання населенню субсидій сільської ради, зазначаючи, що в квітні 1996 р. вона подала заяву про призначення їй субсидії, однак 31 травня того ж року в задоволенні заяви їй було безпідставно відмовлено. Заявниця просила суд визнати дії цієї уповноваженої особи неправомірними та зобов'язати призначити їй субсидію з дня звернення з відповідною заявою.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 липня 1996 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Київського обласного суду від 10 вересня того ж року, в задоволенні скарги було відмовлено.
Протест заступника Голови Верховного Суду України постановою президії обласного суду від 7 серпня 1997 р. було залишено без задоволення.
У новому протесті заступник Голови Верховного Суду України порушив питання про скасування всіх судових рішень, оскільки вони постановлені з порушенням норм матеріального і процесуального права. Ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України протест задоволено з таких підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 172 ЦПК ( 1502-06 ) (1502-06) , якщо відомостей про причини неявки немає або ці причини будуть визнані неповажними, суд може справу слуханням відкласти або розглянути у відсутності особи, яка не з'явилась, за умови, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і немає потреби заслухати особисті пояснення цієї особи.
Із матеріалів справи вбачається, що 25 липня 1996 р. С. у судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила і судовий розгляд відбувся. У постановленому рішенні суд зазначив, що заявниця не надала документів про право власності на будинок і дозвіл на газифікацію, тобто визнав, що у справі зібрано недостатньо матеріалів, а тому він не мав права розглядати її у відсутності С.
Визнаючи доводи скарги необгрунтованими й відмовляючи в її задоволенні, суд не зазначив у рішенні, у зв'язку з чим і виходячи з яких норм закону він дійшов такого висновку. Суд повинен був з'ясувати, з яких підстав, передбачених Положенням про порядок надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та твердого палива (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1995 р. N 89 ( 89-95-п ) (89-95-п) ), С. було відмовлено в наданні субсидії, яке значення для вирішення цього питання має самовільне будівництво кухні.
Враховуючи наведені обставини, судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України усі постановлені в справі рішення скасувала і направила її на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надруковано: "Вісник Верховного Суду України", N 4(14), 1999 р.