СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
У Х В А Л А
від 22.06.94
(Витяг)
У січні 1993 р. П. пред'явив позов до Г. про захист честі і
гідності та стягнення моральної шкоди. Позивач вказував, що 25
липня 1993 р. в м. Івано-Франківську на несанкціонованому мітингу
виступив депутат обласної Ради народних депутатів Г., який в
своєму виступі заявив, що він, П., є "гекачепістом". Посилаючись
на те, що на мітингу в присутності багатьох людей Г. своїми
діями образив його не тільки як начальника УВС, але і як людину,
що поширені ним відомості не відповідають дійсності, принизили
його честь та гідність і завдали моральної шкоди, позивач просив
задовольнити його позов.
Г. пред'явив зустрічний позов про стягнення моральної шкоди,
посилаючись на те, що П., звертаючись до суду з необгрунтованим
позовом, завдав йому моральної шкоди, яку він оцінює в 5 млн. крб.
Судом до участі в справі як співвідповідача було притягнуто
Івано-Франківську обласну Раду народних депутатів.
Рішенням Івано-Франківського обласного суду від 6 травня 1994
р. позов задоволено частково. Г. зобов'язано спростувати поширені
ним відомості, які ганьблять гідність і честь П., через газету
"Галичина", надрукувавши, що сказане ним на мітингу 25 липня 1993
р. щодо причетності Г. до ГКЧП не відповідає дійсності. З Г. на
користь П. стягнуто 4 млн. крб.
В позові Г. відмовлено.
В касаційній скарзі Г. просить рішення суду скасувати, а
справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що висновки
суду не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки в
судовому засіданні ним на підставі письмових доказів та показань
свідків було доведено, що П. був причетним до ГКЧП.
Судова колегія в цивільних справах Верховного Суду України
знайшла, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких
підстав.
Згідно зі ст. 7 Цивільного кодексу ( 1540-06 ) (1540-06)
громадяни або
організація вправі вимагати до суду спростування відомостей, що не
відповідають дійсності або викладені неправдиво, які ганьблять їх
честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди їх
інтересам, якщо тим, хто поширив такі відомості, не доведено, що
вони відповідають дійсності.
Громадянин або організація, щодо яких поширені відомості, які
не відповідають дійсності і завдають шкоди їх інтересам, честі,
гідності або діловій репутації, вправі поряд із спростуванням
таких відомостей вимагати відшкодування майнової і моральної
(немайнової) шкоди, завданої їх поширенням.
Судом встановлено, що 25 липня 1993 р. мав місце факт
публічного виступу Г. у м. Івано-Франківську, в якому він заявив,
що П. є "гекачепіст". Наведене стверджується доказами, які є в
матеріалах справи і фактично не оспорювались і відповідачем, який
і в судовому засіданні твердив, що П. своїми діями як начальник
УВС Івано-Франківської області сприяв державному перевороту.
Разом з тим суд визнав встановленим, що поширені Г. відомості
принижують честь та гідність і ділову репутацію позивача та що
відповідач не довів, що відомості відповідають дійсності.
Такі висновки суду є правильними, оскільки кримінальна справа
щодо нього як такого, що сприяв державному перевороту, не
порушувалась і відповідного вироку суду немає.
Висновок комісії обласної Ради народних депутатів, що
стосувався розслідування ГКЧП, ухвалу обласної Ради народних
депутатів від 30 грудня 1991 р. та показання свідка К. суд оцінив
відповідно до правил ст. 62 ЦПК ( 1501-06 ) (1501-06)
і правильно не взяв їх
до уваги.
З врахуванням того, що відомості, поширені Г., дискредитували
П. як начальника УВС, суд правильно визначив і розмір
відшкодування моральної шкоди.
Рішення суду відповідає матеріалам справи і вимогам закону, а
касаційна скарга є необгрунтованою.
Тому судова колегія в цивільних справах Верховного Суду
України залишила рішення без зміни.
"Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N 2, 1995
р.